На території Волині невдовзі стане на 11 поліцейських офіцерів громад більше. Про це в інтерв'ю розповів начальник сектору взаємодії з громадами Управління превентивної діяльності Нацполіції області Роман Богдан.
Фото зі сторінки поліцейських офіцерів громад Волинської області у Фейсбук
Загалом у регіоні 54 територіальних громади. В них працюють 48 поліцейських офіцерів громад. Ще 11 навчаються, серед них, вперше, – дві жінки.
Як пояснює Роман Богдан, попит на поліцейських офіцерів громади дедалі стає більшим. Але одна з умов – купівля органами місцевого самоврядування службового автомобіля. Мінімальна його ціна на сьогодні разом з наклеюванням поліцейської символіки, іншими технічними моментами, першою реєстрацією, пенсійним збором, складає 850 тисяч гривень. Для деяких громад це фінансово важко. По-перше, на території області нема значних промислових об'єктів, це аграрний регіон. Тому бюджети не великі. По-друге, багато ресурсів йде на підтримку ЗСУ.
Начальник сектору взаємодії з громадами УПД ГУНП у Волинській області Роман Богдан. Фото зі сторінки Романа Богдана у Фейсбук
Але попри все, усі офіцери громад забезпечені поліцейськими станціями, оргтехнікою, транспортними засобами. Навіть є вже два автомобілі для майбутніх працівників, які навчаються. Щоправда, іноді доводиться стикатися з дефіцитом паливно-мастильних матеріалів.
У деяких громадах, наприклад, закупили дрони, техніку для військових. Витратили майже всі вільні залишки коштів. А видатки на паливно-мастильні матеріали для службового автомобіля ПОГа забезпечуються по залишковому принципу. Тому виділяли, наприклад, хто 50 тисяч грн, а хтось 10 тис. І наскільки того бензину вистачить? І хоча це обов'язок саме громади, ми теж шукаємо можливості забезпечити ці автомобілі пальним. Я завжди кажу, що допомога ЗСУ – це першочергово. Але також на одному із перших місць має бути й безпека громадян, які проживають в тій чи іншій громаді, мешканців громади, – ділиться Роман Богдан.
Через повномасштабне вторгнення РФ на територію України змінилася й криміногенна ситуація. Найбільший виклик наразі – велика кількість зброї на руках. Волинська область межує з Білоруссю. Була велика загроза висадки диверсійно-розвідувальних груп з території сусідньої країни. Кілька разів повідомлялося про висадку ворожого десанту в тих чи інших місцях. Ситуація була дуже напруженою. Чоловікам зброю роздавали в центрах комплектації, щоб допомогли військовим охороняти кордон. Були випадки, що й місцеві жителі підвозили на блок-пости свої мисливські рушниці.
А зараз буває таке: військовослужбовці приїздять на ротацію та привозять “сувеніри” – хто патрони, хто гранату, а можуть ще й РПГ (ручний протитанковий гранатомет).
Нещодавно в Луцьку Служба безпеки України разом з поліцією виявили під час обшуку в одному з ангарів російський БТР, розмальований “зетками”. Мабуть, привезли на фурі зі сходу. Власник ангара каже, що займається волонтерством. І цей трофей йому військові дали відремонтувати. Але ж не надав жодного документа. БТР вилучили, розбираються.
Вже був, наприклад, випадок, коли людина приходила вирішувати конфлікт напідпитку й зі зброєю в руках. Чоловік вимагав у крамниці повернути йому якийсь борг. Але завдяки втручанню офіцера громади обійшлося без стрілянини.
Проте в порівнянні з мирними часами неочікувано стало менше крадіжок та грабежів. На думку Романа Богдана, можливо, саме через те, що злодії розуміють – в їх потенційної жертви теж може бути зброя.
Щодо інших “мирних” правопорушень, то вони теж є.
Зокрема, самогоноваріння.
Це не є кримінальним злочином. Тобто, не можна взяти дозвіл суду на обшук домоволодіння. А просто прийти й сказати: “Добрий день, гоните? Я зараз перевірю”, – звичайно, ніхто до хати не впустить, і після того розмова завершиться. Але усі розуміємо, що доступний алкоголь має негативний вплив на суспільство. Переважно з цього починаються і сварки, і домашнє насильство, і вчинення будь-яких правопорушень, як адміністративних, так і кримінальних. І тенденція така, що з початку війни люди стали більше зловживати алкоголем. Тому боремося. І результат залежить від кожного офіцера індивідуально, – каже начальник сектору взаємодії з громадами УПД Нацполіції Волинської області.
Крім співбесід з пияками, ПОГи намагаються зменшити доступ до дешевого саморобного алкоголю. Так, наприклад, в селах Карасин та Карпилівці Сошичненської громади поліцейський офіцер Артур Федорович разом з інспектором ювенальної превенції Вадимом Зубачем задокументували та знищили близько 400 літрів бражки. Самогонники вже оштрафовані.
Фото зі сторінки поліцейських офіцерів громад Волинській області у Фейсбук
І ще одна проблема: у 2017-2018 роках на території області в промислових масштабах вирощували снодійний мак. Поля охороняла Державна служба охорони й співробітниками поліції. Тепер цю програму згорнули. Однак місцеві деінде садять собі хто мак, хто кілька кущів конопель. Втім, такі випадки поодинокі. Більше мороки завдає нам розповсюдження так званих “закладок” з більш токсичними речовинами. Переважно їх завозять “гастролери”. Проте тут у боротьбі з незаконним обігом наркотичних речовин допомагає довіра, яку завоювали ПОГи у місцевих жителів.
Офіцери в соцмережах створили групи “Чужий в селі”, де люди сигналізують про підозрілих незнайомців. Так вдалося виявити кілька постачальників “закладок” та крадіїв. А ще – допомогти вимушеним переселенцям познайомитися з новими сусідами й освоїтися на новому місці. Адже, як зазначає Роман Богдан, до війни багато ВПО жили у великих містах. Їм було важко звикнути до сільського менталітету, до сільського способу життя.
P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.
Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.