Нові Санжари – територія безпеки
26 — 06 — 2020
/Полтава
2156
Сергій Жук
Сергій Жук
Автор
всі статті автора

Розбиті вікна автобусів, палаючі барикади з покришок, зіткнення з поліцією і національною гвардією – саме такими побачив світ Нові Санжари 20 лютого 2020 року, коли українців та громадян інших держав доставили сюди на обсервацію з китайського міста Ухань. Це, так би мовити, одна сторона медалі, але існує й інша: мешканці Нових Санжар - це справжні патріоти свого містечка, щирі, хазяйновиті люди, що дбають про безпеку і чистоту селища, зберігають навколишню природу і відчувають себе відповідальними за все, що відбувається навкруги.

Ще років 15 тому Нові Санжари були схожими на всі наші містечка — смітники, бруд, бродячі собаки, сміття викидали з двору, а далі — хоч трава не рости, згадує селищна голова Інна Олександрівна Коба. Як було подолати це лихо? Збирали людей роз’яснювали, переконували, звертались до совісті: «Людоньки добрі, хіба ж можна отак жити? Та вже увесь світ із нас сміється». Прийшлось змінювати людську психологію, іншого виходу просто не було. Зате зараз ви не побачите в нашому селищі навіть опалого листя — згрібаємо його по мірі того, як осипається, й вивозимо.

Чотири роки поспіль розпорядженнями Кабінету Міністрів України селище Нові Санжари визнано переможцем Всеукраїнського конкурсу «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку». Згідно з умовами конкурсу, після чотирьох перемог, селищу назавжди залишили цей перехідний кубок.

Сьогодні, розповідає Інна Олександрівна, чистоту у нашому селищі постійно підтримують 4 велокарети, які протягом дня, «прочісують» всю територію, а двічі на рік виходимо всією громадою на толоку і приводимо до ладу парки та вулиці. 

До речі, маємо у Нових Санжарах п’ять парків, самий популярний серед мешканців – «Парк матері». Ще попереднім селищним головою, була заснована традиція: якщо в родині народжується дівчинка – ми даруємо батькам липку, а якщо хлопчик – дубок. Коли приходиш до парку відразу видно – ось вони підростають маленькі новосанжарці.

А ще у нас є місток Закоханих, що проліг через яр, гойдалки для любителів гострих відчуттів та місце для поцілунків. Тепер це улюблені місця відпочинку молоді, а зовсім недавно тут було сміттєзвалище. І майже все це ми зробили на громадських засадах, витративши мінімум коштів. Люди об’єднались і спільними зусиллями привели до ладу запущений парк, коли зрозуміли, що все це робиться для них. Знайшлись і скептики, що пророкували: поб’ють, поламають, тільки марно гроші витрачаєте і всіх каламутите.  Однак минув час, кожного дня тут буває багато людей і скрізь чисто, нічого не зламано, все у чудовому стані. Навіщо ж нищити, якщо це місце доступне для всіх?

Коли приїздиш до Нових Санжар, то перше враження, що ти потрапив до міста троянд. У селищі висаджено 20 тисяч таких квітів і мешканці пишаються цим, мовляв це наша «фішка» - кожного року ми висаджуємо одну тисячу троянд: у двадцятому році маємо 20 тисяч, а у двадцять першому буде 21. 

Щорічно у селищі проводиться конкурс на краще подвір’я і кращу вулицю, а переможцям, окрім грошової винагороди, видають кущі троянд, які потім вони висаджують у себе в дворі.

Мешканці Новосанжарської громади роблять все для того, щоб селище було безпечним і комфортним для життя. А яка роль у цьому поліцейських офіцерів, розповіла селищна голова.

  –  Ми постійно контактуємо з місцевим відділення поліції, адже вони дбають про нашу безпеку. Допомагаємо ресурсами коли до нас звертаються, під час епідемії організовували спільне патрулювання. Працівники нашого центру надання соціальних послуг тісно співпрацюють з дільничними офіцерами та ювенальною поліцією. Спільними зусиллями намагаємось протидіяти сімейному насиллю і захистити дітей з неблагополучних родин. Один із останніх випадків: жінку з двома дітьми направили до «Притулку для жінок, що потерпають від насилля», який знаходиться у Полтаві. Відносно її співмешканця підготовлені необхідні матеріали і подані до суду, зараз чекаємо засідання. Зі свого боку ми готові оплатити послуги проживання цієї жінки у притулку за рахунок бюджету громади, в нас прийнята відповідна програма і гроші на це заплановані.

А взагалі, у нас є традиція на День національної поліції нагороджуємо преміями найкращих – таким чином мотивуємо їх краще працювати.

Ось так живе сьогодні Новосанжарська громада своїм прикладом підтверджуючи, що  людям які готові об’єднуватися і діяти задля  створення спільного безпечного середовища  не страшні ні кримінальні, ні екологічні, ні інші загрози.

Безпека громади – це не лише наявність поліції та освітлені вулиці, це також бажання брати на себе відповідальність за комфорт, добробут та благоустрій у своєму селищі. І відповідальність ця однаковою мірою лежить як на керівниках місцевого самоврядування та поліцейських, так і на жителях громади, місцевих бізнесменах, закладах освіти та інших інституціях. Філософія безпеки в громаді передбачає злагоджену взаємодію всіх зацікавлених сторін.

Довідка:

У 2017 році внаслідок об’єднання із територіальною громадою села Зачепилівка утворено Новосанжарську ОТГ.

Площа — 3216,5 га, на території ОТГ 3600 дворів та 51 багатоквартирний будинок.

Населення — 9252 особи, серед яких згідно з Всеукраїнським переписом населення представники 17 національностей: українці, росіяни, білоруси, вірмени, поляки, німці, татари, азербайджанці, болгари, осетини, молдавани, греки, естонці та ін.

На території ОТГ діють 5 оздоровчих таборів та пансіонатів.

Чистоту у селищі підтримують 22 працівника комунальної сфери.

Щорічно громада витрачає на благоустрій понад 1.5 млн. грн.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
24 — 02 — 2024
/Херсон
515
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
Ольга та Анатолій Бородавченки – мешканці одного з сіл на півночі Херсонщини, подружжя пенсіонерів. Їхнє життя  докорінно…
докладніше
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
24 — 02 — 2024
/Херсон
371
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
Нововоронцовська територіальна громада розташована в Бериславському районі Херсонської області на березі вже колишнього Каховського…
докладніше
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
23 — 02 — 2024
/Херсон
373
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
Він перетнув кордон України ще в грудні 2023 року, але лише на початку 2024-го заявив про своє повернення постом у фейсбуці: «Нарешті…
докладніше
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
23 — 02 — 2024
/Херсон
447
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
Попри окупацію, мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині очі в очі з окупантами майже не зустрічалися. Олександр…
докладніше
Як живе Дар’ївська громада
22 — 02 — 2024
/Херсон
373
Як живе Дар’ївська громада
До громади входить 15 населених пунктів: Дар’ївка, Інгулець, Зарічне, Ясна Поляна, Микільське, Понятівка, Токарівка, Іванівка,…
докладніше
Про життя та подвиг Владислава Українця
22 — 02 — 2024
/Херсон
419
Про життя та подвиг Владислава Українця
Лейтенант ЗСУ Владислав Українець родом з Вінниччини. У перший день повномасштабної війни він, у складі 59 окремої мотопіхотної бригади,…
докладніше
Історія полону Олексія Барчука та його родини
21 — 02 — 2024
/Херсон
490
Історія полону Олексія Барчука та його родини
Олексій Барчук – один із тих херсонців, хто на собі відчув всі «принади» «руського міра», перш за все тотальне беззаконня…
докладніше
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
21 — 02 — 2024
/Херсон
377
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
Одне з сіл Великоолександрівської громади на Бериславщині, хоч і не перебувало в окупації, але з початку війни опинилося в сірій зоні,…
докладніше
“Мене врятував будинок сусіда”
20 — 02 — 2024
/Херсон
436
“Мене врятував будинок сусіда”
Олександр Гречко мешкає в селищі Велетенське Білозерської громади Херсонщини з 60-го року минулого століття, все життя працював…
докладніше
всі новини
youtube facebook