Семенівську громаду патрулюють колишні працівники суду, прокуратури та міліції
22 — 09 — 2018
/Полтава
3768
Людмила Чванько
Людмила Чванько
Автор
всі статті автора

У 2013 році у Семенівці, що на Полтавщині, небайдужі люди вирішили створити при селищній раді громадське формування з охорони порядку «Муніципальна міліція», аби захистити свій край від правопорушників.

ГФ Муніципальна міліція, Семенівка

На фото - члени ГФ «Муніципальна міліція» (зліва направо): колишній працівник прокуратури Григорій Шамін, приватний підприємець Тарас Верменич, колишній працівник суду Віктор Лавріненко, водій «швидкої» Михайло Зінченко, приватний підприємець Олександр Степаненко, колишній начальник дільничних, голова ГФ Василь Липій. Автор фото: Людмила Чванько

«Кожен член формування має не менш ніж три рази на місяць відчергувати»

Спочатку до організації увійшло 13 людей - колишні працівники правоохоронних органів, суду, прокуратури. Одним словом, ті, хто добре розуміється на законодавстві та знає, як активізуються злодії, коли у країні нестабільна ситуація. Пізніше до ГФ приєдналися депутати селищної ради, бізнесмени, небайдужа молодь. Зараз формування налічує 24 члени. Усі місцеві (жителі Семенівської громади): з Семенівки, Веселого Подолу, Вереміївки.

Чергують усі члени ГФ. У нас немає такого, що хтось приєднався і все, не бере участь у діяльності. Ми розробили Статут. І кожен член формування має не менш ніж три рази на місяць відчергувати три години, - розповідає очільник формування Василь Липій.

 

Василь Липій

Василь Липій (62 роки) - пенсіонер, колишній начальник дільничних, 27 років працював у правоохоронних органах дільничним, нині працює у поліції завгоспом та є головою постійної комісії з питань законності та правопорядку. Патрулювати іноді виїжджає на власних «Жигулях».

Максим Мороз

Наймолодшому «муніципальному міліціонеру» Максиму Морозу - 22 роки.

Максим розповідає, що захотів приєднатися до ГФ, коли побачив членів формування у формі на одному зі свят у селі Вереміївка, де живе. Підійшов, розпитав, які умови вступу до організації. Далі – навчання, і лише потім – довгоочікуваний вихід на патрулювання. Максим зараз працює нічним сторожем. Та говорить, якщо йому запропонують стежити за безпекою у громаді на платній основі, то він з радістю погодиться.

Він хлопчина молодий, принциповий, дуже правильний. Я за нього переживаю, тому наказую, щоб нікуди в серйозні справи не встрягав. У нас же зараз така молодь… Якщо що, кажу, піди просто подивись та телефонуй до мене або в поліцію, - розповідає Василь Липій.

Голова ГФ говорить, що до формування хочуть приєднатися дві дівчини.

Одна – психолог. Професія якраз нам потрібна. Адже ми спілкуємося і з сім’ями, і з дітьми, то необхідний особливий підхід. А друга – реаніматолог на «швидкій». Теж такі вміння нам не завадили б, - ділиться пан Василь.

Патрулюють за двома маршрутами

Члени ГФ охороняють громадський порядок на території селища та кількох сіл, що в складі ОТГ. Патрулюють в п’ятницю, суботу та неділю по дві людини.

Ми розробили маршрути. У нас є маршрут №1 – це селище Семенівка. І маршрут №2 – це населені пункти Карпиха, Вереміївка і Тарасівка, - каже очільник ГФ.

Службового транспорту у «муніципальних шерифів» немає – їздять патрулювати у села або на велосипедах, або на власному авто. Голова громади Людмила Милашевич теж возить «шерифів» на власному транспорті, адже також є членом ГФ.

До Тарасівки 4 кілометри, і ми можемо сісти на велосипеди й туди поїхати та перевірити чи судимого, чи неблагополучні сім’ї або батьків, які люблять випивати. В Карпиху - 7 кілометрів. У Вереміївку – 10. То Людмила Павлівна сідає з нами і їде, бо вона теж член громадського формування, - розповідає Василь Липій.

За словами голови ГФ, члени формування тісно співпрацюють з поліцією – спільно патрулюють у громаді та на святах. Іноді разом виїжджають на виклики, якщо необхідна допомога. На свята муніципальні вартові регулюють рух транспорту - показують, куди їхати гостям, щоб не було скупчення та заторів, стежать за порядком, щоб не смітили.

Звичайно, ми залучаємо на свята у селах і поліцію, щоб знайомилися з людьми, не сиділи в кабінетах, не були осторонь. Це ж їхня робота теж, - говорить Василь Липій.

Серед вартових є два громадських помічники дільничного офіцера поліції. Їхні посвідчення ще не втратили свого строку дії. Тому поки що вони ними користуються.

Коли поліція не може…

Як розповідає Василь Липій, займаються члени формування не лише патрулюванням, а й профілактикою, проводять бесіди, іноді консультують, виїжджають на сварки, бійки.

Більшість проблем, з якими звертаються – це сімейні негаразди. Телефонують, просять поради. Наприклад, що робити з п’яним, на якого батьки не хочуть писати заяву. Поліція відмахнулася, бо їм для подальших дій потрібна лише заява. А нам достатньо того, щоб нам зателефонували, і ми приходимо і проводимо бесіду з цим чоловіком. Поговорили, пригрозили, може, й «ногами потупотіли». Ну всі ж знають, що гримати не можна…

Іноді вартовим і з сусідськими чварами доводиться розбиратися.

Телефонують, говорять: «Сусіди будують вбиральню під хатою. Що робити?» Перед тим, як поїхати на місце – ми консультуємося із санстанцією або із землевпорядником. Запитуємо, де за санітарними нормами можна зводити вбиральню. Скільки від межі чи хати сусіда має бути метрів. Це для того, аби вже аргументовано говорити людям, в чому вони не праві. А в таких ситуаціях, куди треба терміново виїжджати, наприклад, п’яний ганяє усю сім’ю. То, звісно ж, на поради немає часу – одразу виїжджаємо, - розповідає про свою роботу Василь Липій.

Довідка

«Муніципальні шерифи» проходять навчання у поліції, про що отримують відповідну довідку. І лише після цього мають право приступити до патрулювань.

З внесенням змін в законодавство формуванню довелося перероблювати та затверджувати Статут. На це витратили майже 600 гривень.

Можливо, це ще не кінець, - говорить Василь Липій. – А раптом будуть вимагати змінити назву, адже в ній є слово «міліція». А це теж робиться не безкоштовно. Маємо надію, що перейменовувати не доведеться.

Як коментує юристка проекту «Шерифи для нових громад» Олена Старюк, відповідно до ч. 4 і 5 ст. 16 закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань», найменування юридичної особи не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи (крім органів місцевого самоврядування). У найменуванні юридичних осіб забороняється використовувати повне або скорочене найменування державних органів або органів місцевого самоврядування або похідні від цих найменувань. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 28 закону, невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону є підставою для відмови в державній реєстрації.

Тобто всі формування з охорони громадського порядку можуть називатися «вартами» чи чимось подібним, на що  фантазії вистачить - але не «поліцією». Поліція може бути в країні лише одна - а саме «Національна поліція України». Організації, в назві яких є слово «поліція» мають перереєструватися і прибрати  його зі своїх назв. Щодо «міліції», то це також назва державного органу, яка діяла до 07.11.2015 (ЗУ «Про міліцію»). Назва юридичної особи не може містити посилання на організаційно-правову форму. Тому, вважаю, що все ж таки треба буде робити зміни у назві, - говорить правниця.

В планах громади – фінансова підтримка «муніципальних шерифів»

Коштом місцевого бюджету членам ГФ придбали форму, закупили пов’язки, які голова формування роздає вартовим під розписку. Також члени формування на патрулювання отримують і спецзасоби для самооборони, що є у власності формування (кийки, газовий балончик, ліхтарик-шокер) - теж під розписку. Відповідні записи ведуться у журналах. Спецзасоби жодного разу не застосовувалися, каже Василь Липій. Зазвичай, результату муніципальні міліціонери досягають перемовинами з порушниками.

Коли членам ГФ необхідно провести зібрання – їм виділяють для цього приміщення. Один раз у квартал організація звітує громаді.

За словами заступника голови ОТГ Сергія Полупана, громада планує у бюджеті наступного року закласти кошти для оплати праці членів ГФ.

Робота муніципальної міліції результативна. Жителі вже знають, що можуть звернутися до людини у формі (у малинових беретах) за допомогою у будь-якій ситуації. Ми плануємо у бюджеті наступного року закласти якусь винагороду їм, адже вони працюють у нас практично на всі свята. У них вихідних немає, - пояснює заступник.

Сергій Полупан

Сергій Полупан, заступник голови Семенівської ОТГ

У Семенівці встановлене відеоспостереження коштом громади. Це допомагає поліції розкривати злочини. Відеокамери є на в’їздах у селище та у людних місцях. На встановлення витратили біля 120 000 гривень, на обслуговування щомісяця «йде» біля 2000.

Ми у кілька етапів їх купували. У селах камер немає. Є на в’їздах в селище з усіх доріг. У нас проходить траса Т1716. Звісно, якщо гастролери зальотні скоїли злочин, то вони приїжджають на авто. На зображеннях з камер видно, які заїжджають машини, які виїжджають, і де перебувають у визначений час, - розповідає Сергій Полупан.

У селищі не планують створювати ані центр безпеки, ані поліцейську станцію – немає сенсу, адже відділення поліції розташоване у самій Семенівці.

А от у селах Веселий Поділ та Степанівка, що входять до ОТГ – можливо, з’являться поліцейські станції. Про це команді «Шерифи для нових громад» повідомив голова ГФ «Муніципальна міліція».

Про що мріють «муніципальні шерифи»

Василь Липій говорить, що було б непогано, якби:

  • у них був постійний кабінет, де можна було б проводити збори, видавати на чергування членам ГФ форму та засоби захисту,
  • громада виділила або транспорт, або бензин, щоб могли їздити на патрулювання,
  • кількох членів ГФ оформили на офіційну роботу,
  • у кожному селі, що входить в Семенівську ОТГ, відкрили своєрідний філіал, де було б хоча б по два члени ГФ.

Також «муніципальні міліціонери» мріють, щоб законодавство про діяльність громадських формувань урегулювали, бо не мають жодних прав.

Ми можемо припиняти правопорушення, затримати правопорушника до приїзду поліції. Але ж ми не можемо доставити його у райвідділ. Ми просто як допомога поліції. Як безкоштовний додаток. Ми не можемо скласти протокол за порушення громадського порядку, за невивезене сміття. Звісно, із законодавством треба буде вирішувати так питання, щоб і не перегнути палку. ГФ не можна надавати права такі, як поліції. Але хоча б елементарними повноваженнями потрібно наділити, - каже 50-річний приватний підприємець, член ГФ «Муніципальна міліція» Тарас Верменич.

Довідка

Семенівська ОТГ включає:

  • смт.Семенівка
  • с. Тарасівка
  • 5 старостинських округів (колишніх сільрад):
  • Вереміївський
  • Веселоподільський
  • Липнягівський
  • Степанівський
  • Товстівський

Населення - 11200 людей

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
24 — 02 — 2024
/Херсон
1080
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
Ольга та Анатолій Бородавченки – мешканці одного з сіл на півночі Херсонщини, подружжя пенсіонерів. Їхнє життя  докорінно…
докладніше
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
24 — 02 — 2024
/Херсон
1016
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
Нововоронцовська територіальна громада розташована в Бериславському районі Херсонської області на березі вже колишнього Каховського…
докладніше
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
23 — 02 — 2024
/Херсон
980
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
Він перетнув кордон України ще в грудні 2023 року, але лише на початку 2024-го заявив про своє повернення постом у фейсбуці: «Нарешті…
докладніше
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
23 — 02 — 2024
/Херсон
979
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
Попри окупацію, мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині очі в очі з окупантами майже не зустрічалися. Олександр…
докладніше
Як живе Дар’ївська громада
22 — 02 — 2024
/Херсон
1325
Як живе Дар’ївська громада
До громади входить 15 населених пунктів: Дар’ївка, Інгулець, Зарічне, Ясна Поляна, Микільське, Понятівка, Токарівка, Іванівка,…
докладніше
Про життя та подвиг Владислава Українця
22 — 02 — 2024
/Херсон
1266
Про життя та подвиг Владислава Українця
Лейтенант ЗСУ Владислав Українець родом з Вінниччини. У перший день повномасштабної війни він, у складі 59 окремої мотопіхотної бригади,…
докладніше
Історія полону Олексія Барчука та його родини
21 — 02 — 2024
/Херсон
1419
Історія полону Олексія Барчука та його родини
Олексій Барчук – один із тих херсонців, хто на собі відчув всі «принади» «руського міра», перш за все тотальне беззаконня…
докладніше
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
21 — 02 — 2024
/Херсон
1033
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
Одне з сіл Великоолександрівської громади на Бериславщині, хоч і не перебувало в окупації, але з початку війни опинилося в сірій зоні,…
докладніше
“Мене врятував будинок сусіда”
20 — 02 — 2024
/Херсон
1250
“Мене врятував будинок сусіда”
Олександр Гречко мешкає в селищі Велетенське Білозерської громади Херсонщини з 60-го року минулого століття, все життя працював…
докладніше
всі новини
youtube facebook