Як у прифронтовій Шостці залучають молодь до управління громадою
14 — 07 — 2023
/Суми
602
Людмила Тягнирядно
Людмила Тягнирядно
Автор
всі статті автора

Шосткинська міська територіальна громада розташована на кордоні з росією, тому тут щодня гримлять артилерійські обстріли з боку країни-терористки. При цьому саме місто Шостка, від якого до кордону 60 кілометрів, стало прихистком для понад двох тисяч внутрішньо переміщених осіб, зокрема і молоді.  Незважаючи на воєнний час, молодь шукає можливостей для розвитку. Але на перших порах молоді переселенці не особливо активно були залучені до молодіжних ініціатив та до співпраці з владою.


Зустріч активної молоді Шостки

Аби це змінити, Шосткинська міська рада у березні цього року створила Молодіжну раду. Десять молодих людей на відкритих виборах, у яких взяли участь всі бажаючі мешканці міста, були обрані членами Молодіжної ради. Її завдання – працювати над створенням умов для всебічного розвитку молоді. Активісти долучаються до роботи в органах місцевого самоврядування, щоб безпосередньо впливати на формування місцевої молодіжної політики.

Головною проблемою Молодіжної ради стала недостатня обізнаність щодо  роботи з нормативно-правовими актами. На допомогу молодим активістам прийшла Тетяна Рекун, голова громадської організації “Молодіжний центр “Шосткинська успішна молодь (ШУМ)”.


Тетяна Рекун

У грудні 2022 року Тетяна Рекун відкрила у Шостці кіноклуб документального кіно Docudays UA при ГО “Молодіжний центр ШУМ”. А коли команда Мережі кіноклубів документального кіно DOCU/CLUB оголосила конкурс програми “DOCU ДІЄ 2.0” на розробку й проведення адвокаційних кампаній у громадах, Тетяна Рекун подала заявку, пройшла відбір, ґрунтовне 3-місячне навчання під керівництвом менторів Мережі і  вже у квітні зініціювала адвокаційний проєкт «Обізнана молодь ­– успішна громада».

Головною метою проєкту було навчити молодих людей, зокрема переселенців, які стали членами Молодіжної ради, якісно працювати з документами, формувати молодіжну політику, знати проєктний менеджмент, бути фінансово грамотними й ефективно працювати у сфері молодіжної політики.


Під час тренінгу “Права людини”

«Першим інструментом, яким навчилися користуватися члени ради, стало звернення. Молодь підготувала свої пропозиції щодо урбаністичного розвитку громади: встановлення трекерів у маршрутках, створення підзарядних екологічних станцій і, що дуже важливо,  – запропонувала шляхи залучення до громадського активізму молоді з села», – розповідає Тетяна Рекун.

До Шосткинської ТГ входять віддалені прифронтові села. Як залучити молодь із цих сіл, у тому числі ВПО, до громадської активності? Члени Молодіжної ради приїжджають у села, розповідають про можливості розвитку, що існують у громаді, запрошують юристів, психологів, які проводять тренінги й допомагають переселенцям адаптуватися в нових умовах.

Також члени ради вважають своїм завданням знайомити молодь - як шосткинську, так і переселенців - з історичною та культурною спадщиною громади.


Учасники тренінгу “Я і моя ідентичність”

«Ми, наприклад, знаємо, що в сусідньому селі народився Пантелеймон Куліш, але молодь там не буває. Ми хочемо, щоб люди знали своє місто, село чи селище, шанували історію, відвідували такі місця, пишалися своєю історією. Це  об’єднує людей у  громаді», – говорить Тетяна Рекун.

Члени ради запропонували створити посаду молодіжного радника при голові ОТГ. Ця людина представлятиме інтереси молоді в громаді.

Під час роботи над адвокаційним проєктом виникла ініціатива створити технічну лабораторію «Реінкарнація». Якщо ідею вдасться втілити, то ініціативи та проєкти загиблих у війні з росією героїв Шосткинської громади будуть реалізовані, а пам’ять про них у громаді житиме.


Учасники тренінгу з фінансової грамотності

Свої ідеї та напрацювання, створені у рамках адвокаційного проєкту програми “DOCU ДІЄ 2.0”, активна молодь озвучила під час круглого столу з місцевою владою. Саме там був представлений річний план діяльності Молодіжної ради та обговорені першочергові завдання розвитку громади з точки зору молоді. Йшлося про необхідність втілення проєктів з урбаністики, створення лабораторії «Реінкарнація» тощо.

Наприкінці червня представники молоді надіслали до очільника громади листа-звернення з проханням включити план діяльності Молодіжної ради та молодіжні пропозиції, представлені на кругломі столі, у Стратегічне бачення розвитку громади. І поки чекають відповіді від голови громади, працюють над втіленням завдань, що прописані у плані діяльності Молодіжної ради. Цей план був розроблений і підписаний мером також в рамках адвокаційного проєкту.

«У членів Молодіжної ради вже було дві зустрічі з представниками місцевої влади. На одній був присутній мер і обговорювалися питання урбаністики та молодіжних ініціатив, на другій – був заступник мера. В принципі, влада підтримує активність молоді. Наприклад, для нас в громаді відкрили конкурс місцевих проєктів. Вони були невеликі – на 13-14 тисяч гривень. І саме для участі у цьому конкурсі молодь написала свої перші проєктні заявки, захистила їх. Один проєкт вже навіть реалізували. Це були спортивні квест-завдання «Все буде Україна» –  знайомство з містом і популяризація спорту та здорового способу життя. Другий проєкт спрямований на інтеграцію ВПО в життя громади. Називається «Інтегруйся». Це будуть змагання з мандрівництва на природі», – розповідає Тетяна Рекун.

У процесі навчання членів Молодіжної ради та  інших активістів  громади Тетяна Рекун використовує документальні фільми в кіноклубі Docudays UA. За словами Тетяни, молодь по-різному реагує на них.

«Фільми, які ми дивилися, розповідають про реальні події.  Документалістика – це не комедія, коли можна розслабитися і розважатися. Тут кожна історія показує якусь проблему, розкриває її з різних сторін. Дивитися це не завжди легко. Фільми розповідають іноді важкі життєві історії, які вражають молодь, спонукають її до дискусій, а згодом - і до активних дій, аби вирішити подібні проблеми у своєму житті й у нашій громаді», – говорить Тетяна.

За її словами, учасникам адвокаційного проєкту найбільше сподобався фільм «Коли-небудь ми станемо щасливими» польського режисера Павела Височанські. Він розповідає історію польського хлопця, який живе у депресивному місті, не бачить для себе перспектив і можливості для розвитку. Але врешті решт починає знімати фільм про своє місто, про однокласників, про людей, які там живуть, і в буденному житті знаходить зовсім інші сенси, ніж бачив до того.


Тетяна Рекун з учасниками адвокаційного проєкту

«Діти порівнювали своє місто з тим, яке показано у фільмі. І після перегляду говорили, наскільки змінилося їхнє ставлення до Шостки. Раніше вони вважали, що в місті все погано, але побачили іншу картину і зрозуміли, що є  шанс на зміни. Фільм їх просто “запалив”, – зауважує Тетяна.

Дуже цінним для молоді був перегляд і обговорення норвезького фільму «Карла і Нордал» режисерки Елізабет Аспелін. Режисерка показує повсякденне життя родини, у якій росте хлопчик із ментальними порушеннями. Тетяна каже, що діти не завжди знають, як спілкуватися з людьми з інвалідністю, щоб не образити їх. Завдяки фільму молоді глядачі обговорили бар'єри у ставленні до людей з інвалідністю, які існують в суспільстві, і ті кроки, які, на їхню думку, допоможуть подолати ці бар’єри у Шостці. 

Актуальним для Сумщини є фільм «Мова» режисера Сергія Лисенка. Адже в місті й досі, попри війну, ще багато людей залишаються  російськомовними.

«Для глядачів було відкриттям, яких зусиль докладають активісти з 2014 року, щоб вплинути на вирішення мовної проблеми. Поки що, на жаль, жодні курси не змінили ситуацію в регіоні. У нас досі багато людей розмовляють російською мовою і не вбачають у цьому жодної проблеми. Звісно, я не можу сказати, що після перегляду фільму всі перейшли на українську, проте молодь вже намагається це робити», – додає Тетяна Рекун.

Такі покази та обговорення фільмів гуртують молодих людей Шостки, допомагають знаходити однодумців, щоб спільно реалізовувати свої ідеї.

Сьогодні участь молоді в житті громади є важливою, бо ніхто краще за молодих людей не знає, чого вони потребують для нормального і комфортного життя. У владі молодіжні питання досі ухвалюють люди, які вже вийшли з молодого віку. Вони не встигають відстежувати, як швидко змінюються потреби підлітків, не завжди розуміють, що є для них актуальним на сьогодні.

«У молоді є свої мрії, проблеми, плани. Часто те, що їм пропонують у владі, зовсім їх не цікавить. Тому взаємодія Молодіжної ради, молодіжного радника з очільниками громади допомагає зробити голос молоді гучним і втілювати ті проєкти, які цікаві і корисні саме молоді», – говорить Тетяна Рекун. 

Фото з особистого архіву Тетяни Рекун

Розвиток Мережі DOCU/CLUB фінансується Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (NED) та Fondation de France.
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам та упорядникам/упорядницям цієї публікації і не обов’язково відображають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори/авторки та упорядники/упорядниці.

P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
24 — 02 — 2024
/Херсон
584
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
Ольга та Анатолій Бородавченки – мешканці одного з сіл на півночі Херсонщини, подружжя пенсіонерів. Їхнє життя  докорінно…
докладніше
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
24 — 02 — 2024
/Херсон
437
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
Нововоронцовська територіальна громада розташована в Бериславському районі Херсонської області на березі вже колишнього Каховського…
докладніше
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
23 — 02 — 2024
/Херсон
442
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
Він перетнув кордон України ще в грудні 2023 року, але лише на початку 2024-го заявив про своє повернення постом у фейсбуці: «Нарешті…
докладніше
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
23 — 02 — 2024
/Херсон
524
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
Попри окупацію, мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині очі в очі з окупантами майже не зустрічалися. Олександр…
докладніше
Як живе Дар’ївська громада
22 — 02 — 2024
/Херсон
670
Як живе Дар’ївська громада
До громади входить 15 населених пунктів: Дар’ївка, Інгулець, Зарічне, Ясна Поляна, Микільське, Понятівка, Токарівка, Іванівка,…
докладніше
Про життя та подвиг Владислава Українця
22 — 02 — 2024
/Херсон
507
Про життя та подвиг Владислава Українця
Лейтенант ЗСУ Владислав Українець родом з Вінниччини. У перший день повномасштабної війни він, у складі 59 окремої мотопіхотної бригади,…
докладніше
Історія полону Олексія Барчука та його родини
21 — 02 — 2024
/Херсон
560
Історія полону Олексія Барчука та його родини
Олексій Барчук – один із тих херсонців, хто на собі відчув всі «принади» «руського міра», перш за все тотальне беззаконня…
докладніше
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
21 — 02 — 2024
/Херсон
547
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
Одне з сіл Великоолександрівської громади на Бериславщині, хоч і не перебувало в окупації, але з початку війни опинилося в сірій зоні,…
докладніше
“Мене врятував будинок сусіда”
20 — 02 — 2024
/Херсон
507
“Мене врятував будинок сусіда”
Олександр Гречко мешкає в селищі Велетенське Білозерської громади Херсонщини з 60-го року минулого століття, все життя працював…
докладніше
всі новини
youtube facebook