У війні, яку розв'язала росія, Україну підтримує весь цивілізований світ. З перших днів повномасштабного вторгнення допомогу нашій країні надавали Сполучені Штати Америки. Звідти в Україну передавали й передають сучасну зброю та різне технічне обладнання на мільярди доларів.. Не залишаються осторонь і прості американці та представники української діаспори в США. У різних штатах люди збирають гроші на гуманітарну допомогу українцям, виходять на мітинги публічно засвідчити підтримку нашій державі.

Вашингтон

Так, на річницю початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, тисячі людей у США вийшли на вулиці, щоби нагадати: українці борються за свободу та демократичні цінності, важливі для кожної цивілізованої людини. Вони стверджували, що росія – країна терорист, і закликали посилити військову допомогу Україні.

Спершу, 24 лютого, заходи відбулися у великих американських містах:

Лос-Анджелесі, Ралі, Денвері, Сан Дієго, Сіетлі та інших. А наступного дня делегації  української діаспори в США завітали до Вашингтона.

Про те, як усе відбувалося, поговорили з нашою колегою – координаторкою проєкту “Шерифи для нових громад” Юлією Ситник, яка стала свідком та учасницею цих важливих подій.

Юлія Ситник у Вашингтоні

Через війну та окупацію Херсона Юлія змушено евакуювалася і нині разом із донькою перебуває в США, у штаті Північна Кароліна. З нового року вона долучилася до місцевої спільноти українців і в якості волонтерки організації "Ukrainian Association North Carolina" продовжує допомагати рідному місту.

На річницю початку війни Юлія долучилася до акції, організованої Товариством українців Північної Кароліни. У столиці штату, Ралі, задля вшанування пам’яті загиблих від російської агресії, зібралися здебільшого представники української діаспори. 

До акції долучилося близько 500 людей.

Ралі 24.02.23

Юлії запропонували виступити з промовою. Вона вперше в житті говорила  англійською, звертаючись до такої великої аудиторії: 

До війни взагалі не виступала на мітингах, але тепер вважаю за необхідне не мовчати про події в Україні, про наші нагальні потреби. І розповідати світу правду про нелюдські злочини росіян,– сказала Юлія.

Люди приходили з дітьми, ділилися одне з одним наболілим. На заході лунали українські вірші та пісні. У пам’ять про загиблих запалювали свічки.

Вічна пам’ять героям.

Юлія згадує зворушливий момент, коли після її промови до неї підійшла семирічна дівчинка, яка весь вечір стояла і плакала. Дитина запитала в Юлії, чи правда, що та приїхала з Херсона, отримавши ствердну відповідь, попросила дозволу її обійняти. Дівчинка зізналася, що сама з Херсона, а плакала тому, бо там залишилася її бабуся, яку вона дуже любить і сумує за нею.

Про свою любов до батьківщини говорив багатодітний тато Володимир Мільга, який прийшов на захід із трьома з чотирьох своїх дітей. Він хоче, аби його діти пам’ятали, що вони українці, говорить із ними українською та щонайменше двічі на рік їздить в Україну. Володимир підтримує земляків не лише словом, а й справами. Зокрема, передаючи нашим військовим бронежилети та пікапи. Йому навіть вдалося переконати родичів із росії в тому, що їх держава сьогодні скоює злочини проти України.

Володимир Мільга з дітьми.

Олена Козлова-Пітс в Америці вже 30 років. У складі великої волонтерської організації "Ukrainians in the Carolinas". Вона допомагає Україні ще з 2014 року. Протягом 9 років вони надають допомогу нашим військовим медикам, ветеранам та родинам героїв. За словами Олени, від початку повномасштабної війни, допомога надається в значно більшому обсязі.

Юлія Ситник поспілкувалася й з англомовними учасниками заходу.

Мешканець Ралі Браян Снайдер – волонтер, допомагає українцям, які приїхали до Ралі-Дюрема. У студентські роки брав участь у першій програмі обміну містами-побратимами між Дюремом, штат Північна Кароліна, та Радянським Союзом.  Бував і в Україні. 

У лютому минулого року зрозумів, що може допомогти українцям, які прибувають до їхнього міста, об’єднуючи українські сім’ї з американськими.

Браян Снайдер.

Моя основна ініціатива полягає в допомозі українцям із соціалізацією, наданні тимчасового житла в американських сім’ях, оформленні необхідних документів, написанні резюме, навчанню людей кермуванню автівками. Я й досі це роблю. Для мене честь та задоволення допомагати українцям починати нове життя, – сказав Браян Снайдер.

За словами Юлії Ситник, Браян допоміг близько 35 сім'ям влаштуватися в американські родини.

Подружжя американців Джон і Кріс прийняли дівчину з України Наталю з її подругою, долучившись до програми "Єднання заради України":

Для нас честь допомогти сміливим українцям, які по всьому світу намагаються знайти безпечне середовище та доброзичливе оточення. Ми теж маємо сили для підтримки України та її борців за свободу та незалежність.

Джон, Кріс і Наталя.

Сама Наталя щиро дякує за прихисток і всіляку підтримку: 

“Це дивовижні люди, ми порозумілися з першої зустрічі. Я ціную їхню підтримку, і вони стали моєю другою сім'єю. Мої батьки також безмежно вдячні їм за все. Джон і Кріс розуміють наші почуття, як наче самі це пережили, і тому хочуть, щоби ми були в безпеці.”

Друг Джона – Пітер із Чикаго надихнувся їхнім прикладом і вирішив також прийняти до себе молоду дівчину з України. Наразі вони готують необхідні документи та чекають на її приїзд.

Наступного дня, делегація українців Північної Кароліни вирушила до Вашингтону.

У столиці США мітинг на підтримку України розпочався на площі біля меморіалу Лінкольна. Через велику кількість прапорів та іншої української символіки це місце нагадувало київський Майдан Незалежності.

Вашингтон 25.02.23.

На мітингу у Вашингтоні зібралися люди з усіх штатів країни та багатьох інших країн. Можна було побачити представників різних народностей. Україна об'єднала цілий світ! – захоплено ділиться Юлія Ситник.

Як вона стверджує, делегація з Північної Кароліни, організована й доставлена до Вашингтону представницею діаспори Мариною Капустіною, складалася з декількох десятків людей.

Сама пані Марина понад двадцять років живе в Північній Кароліні, займається вивченням молекулярної біології в тамтешньому університеті та очолює Асоціацію українців штату. До російської агресії вони переважно зосереджувалися на проведенні культурно-мистецьких заходів, а зараз збирають кошти для допомоги українцям.

Юлія Ситник (ліворуч) і Марина Капустіна.

Того дня в столиці Сполучених Штатів лунав український гімн. На заході слово тримали українці та американці. Зокрема, з промовою виступила посол України в США Оксана Маркарова, декілька слів на підтримку України сказав і віцепрезидент Інституту Миру США – Вільям Тейлор.

Пізніше величезним живим потоком люди хлинули на центральні вулиці міста. За словами Юлії, мирних демонстрантів підтримували й просто випадкові перехожі. Ніхто не залишався байдужим. Усі скандували: “We stand with Ukraine!” (“Ми з Україною!”). Гасла англійською звучали впереміш з українськими. Чимало демонстрантів тримали плакати на підтримку України, українські прапори й прапорці. Майоріли та прапори дружніх країн, представники яких долучилися до акції.

На вулицях Вашингтона 25.02.23

Мітингувальники трохи затрималися біля Білого Дому, а далі вирушили до резиденції російського посла, щоби продовжити протест там. Там було дуже гучно, адже гасла на підтримку України скандували в гучномовці. Проте ніхто до протестувальників не вийшов. Однак Юлія помітила, що в одному з вікон через відхилену фіранку хтось показував середній палець.

“Це все, на що росіяни були здатні, адже тут вони не можуть розігнати людей світло-шумовими гранатами, водометами, забрати на підвал, катувати та вбивати” – наголошує Юлія.

Натомість мітингувальники використовували проєктор і транслювали проукраїнські гасла прямо на будівлю резиденції.

Юлія переконана, що не тільки Америка, а й весь вільний світ протягом багатьох років нагадуватиме про росії її злочини – тисячі понівечених життів, зруйнованих будинків і міст, знищення природних та культурних об'єктів України.

Біля резиденції посла росії у Вашингтоні 25.02.23

P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.