Одним з переможців конкурсу на отримання допомоги експертів команди проєкту “Шерифи для нових громад” в розробці місцевих Програм безпеки стала Новотроїцька територіальна громада Херсонської області.
Зліва направо: Керівниця проєкту Наталія Бімбірайте, заступниця селищного голови Новотроїцької ТГ Наталія Солтановська та юристка проєкту Олена Старюк.
Це одна з найбільших за розмірами громада країни, до того ж вздовж узбережжя межує з окупованим Кримом.
Утворилася громада лише минулого року. Херсонська облдержадміністрація подавала до Мінрегіону два варіанти децентралізації Новотроїцького району: за першим район ділився на чотири громади, за другим - об’єднувався в одну. В результаті обрали другий варіант: один район - одна громада.
Під час знайомства команди проєкту “Шерифи для нових громад” з представниками громад-переможниць, заступниця селищного голови Новотроїцької ТГ Наталія Солтановська пояснила:
- У нас 44 населених пункти, 34 500 жителів. Величезна територія, населення “розкидане”. Історично у нас людей селили не біля промисловості, а приєднували село до землі, яку потрібно було обробляти. Тому між населеними пунктами доволі велика відстань, є й 53, й 70 км. Раніше серед 490 районів країни ми займали по території 11 місце. Перед нами з області йшов другим за розмірами Голопристанський, на четвертому місці - Генічеський. Тепер більшість районів поділилися на громади, окрім Генічеського. Тобто ми в країні другі за територією серед громад. А якщо не рахувати водні території Генічеської ТГ, то сушею - найбільші.
Прямого контакту з Кримом, тобто контрольних пунктів в'їзду/виїзду тут немає. Але з одного боку громада межує з Чаплинською ТГ, де є пункт в'їзду/виїзду, з іншого з Генічеською ТГ, де на Чонгарі також є КПВВ. Але на чонгарському пункті Новотроїцька ТГ облаштувала свій ЦНАП (Центр надання адміністративних послуг) і там працюють фахівці громади.
Навчальні стрільби зі стрілецької зброї прикордонного загону 24 вересня в 7 км від села Благовіщенка Новотроїцької ТГ.
- Хоча раніше у нас була переправа через Сиваш. Люди пішки бігали до Криму, - пояснює Наталія Солтановська. - Та у 2014 році перехід замінували. Хто замінував – невідомо, чи то з нашої сторони, чи то з тієї. Але у прикордонників, які тут у нас наразі перебувають, карти мінування немає. Просто й наші, й та сторона знають - перехід заміновано. Втім, люди загрози не відчувають, можливо тому, що транспортного коридору, активного руху у нас немає. Минулого місяця робили анкетування у громадах, які межують з окупованим півостровом. У Чаплинці, Генічеську у людей через те значний рівень тривоги, десь на 1-2 позиціях. А у наших - десь на 11-12-тих позиціях, геть не хвилюються. Живуть собі розміреним життям, обробляють землю. Й децентралізація на них не сильно позначилася - їх не поділили, залишили як було, в одному районі.
На території немає великих виробництв. З роботи, крім полів - бюджетна сфера, сфера обслуговування та торгівля. Ще особливість громади - немає старостинських округів, а є наймані старости, прикріплені до сіл. Загалом – 17 старостів, там де були сільські ради.
А найцікавіше - тут донині офіційно є помічники дільничних, їх оформили через спеціальну програму громади й виділяють з місцевого бюджету кошти на їх зарплатню. Загалом - 9 помічників дільничних. Крім того, тісно співпрацюють з Центром зайнятості за програмою «Шерифи» й наразі в громаді працює ще 7 інструкторів з інформування населення щодо запобігання порушень громадського порядку - так офіційно називається такий вид громадських робіт.
То ж громада зацікавлена в розробці Програми безпеки та включення безпекових ініціатив до Стратегії розвитку, підсумувала пані Наталія.
Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.