«Шерифи» від центрів зайнятості: «червона зона» вносить свої корективи
01 — 12 — 2021
/Херсон
1539
Ірина Ухваріна
Ірина Ухваріна
Автор
всі статті автора

У 2021 році фінансовий внесок органів місцевого самоврядування Херсонщини у забезпечення громадських робіт за проєктом «Шерифи» від Центрів зайнятості вперше перевищив видатки Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Фото зі сторінки Херсонського обласного центру зайнятості у Фейсбук

Генічеськ, літо 2021. Зліва - «шерифи» Святослав Сокол та Руслан Дегтяр (демобілізований військовослужбовець із зони АТО) приступають до своїх обов’язків.

Нагадаємо, унікальний проєкт «Шерифи» започаткував у 2011 році Херсонський обласний центр зайнятості. Це окремий вид соціально спрямованих громадських робіт, на які запрошують безробітних місцевих жителів і залучають їх до охорони правопорядку в своєму селі або місті. Офіційною мовою учасник проєкту визначається як: «інструктор з інформування населення щодо запобігання порушень громадського порядку», або коротше - «так званий «шериф».

Цей проєкт реалізується завдяки тісній співпраці центрів зайнятості з органами місцевого самоврядування, правоохоронцями та громадськістю. І це яскравий приклад уміння домовлятися, співпрацювати та об'єднувати зусилля, щоб разом розв'язувати питання спільної безпеки.

«Шерифи», як і всі інші учасники громадських робіт, організованих службою зайнятості, можуть працювати максимум 180 днів. Проте громади отримують людину, яка займається профілактикою злочинів, роботи організовуються на умовах паритетності фінансування. Тобто, така співпраця ще й вигідна фінансово. Безробітний мешканець населеного пункту отримує роботу. Село чи місто отримує «свою людину», яка доглядає за правопорядком, проте зарплатню частково чи повністю отримує з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Це економить кошти місцевого бюджету. Також, якщо після закінчення строку громадських робіт таку людину зараховують у громаді на постійне місце роботи, Центри зайнятості можуть взяти на себе її навчання і спеціальну підготовку в навчальних закладах, з якими укладено договори.

Наразі проєкт «Шерифи» діє також у Донецькій, Миколаївській та Харківській областях.

Але найактивніше він реалізується саме на Херсонщині.

Протягом 2011-2020 років до проєкту «Шерифи» залучили 1828 безробітних жителів Херсона та області, з них 421 – демобілізованих учасників ООС (АТО) та 21 – внутрішніх переселенців.

Видатки Фонду на оплату їх праці – 7377,3 тис. грн, кошти місцевих бюджетів – 1320,7 тис. грн, кошти роботодавців – 4,8 тис. грн.

Але з початком пандемії COVID-19 майже усі громадські роботи від центрів зайнятості «забуксували».

Що відбувається з проєктом «шерифи» від ЦЗ, чи можна розраховувати, що програми запрацюють у наступному році, якщо так, то на яких умовах, до кого звертатися? – Такі питання виникли під час тренінгу «Посилення ефективності міжсекторального реагування та взаємодії у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі» в рамках проєкту “Нові виклики - нові методи: як убезпечити дітей в територіальних громадах Херсонщини» за підтримки Програми малих грантів, яка адмініструється ІСАР Єднання в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу. Адже саме зараз у громадах формуються бюджети, тобто треба передбачити відповідні видатки, а команди в органах самоврядування, депутатський корпус – нові й не завжди розуміються ні на умовах, ні на процедурах.

З цими питаннями ми звернулися до заступниці директора Херсонського обласного центру зайнятості Наталії Португальській.

За її словами, на початку 2021 року, разом з Головним управлінням Нацполіції Херсонської області, запланували підготувати 109 інструкторів. Свої корективи у план внесла «червона зона». ЦЗ був змушений звернути всі активні програми - офлайн навчання, масові заходи, громадські роботи тощо.

Тобто по факту проєкт реалізовувався лише півроку. В результаті «шерифами» відпрацювало майже втричі менше людей, ніж планували. До того ж збільшилася кількість безробітних, тож зросли видатки Фонду на дотації. І деякі громади повністю, на 100%, самі оплачували заробітну плату своїм інструкторам з інформування населення щодо запобігання порушень громадського порядку.

За підсумками 2021-го року, «шерифами» від ЦЗ на Херсонщині працювало 47 інструкторів, з них - чотири учасники бойових дій у зоні АТО/ООС, їх відбирали для прикордонних територій:

- Нова Каховка – вісім шерифів (чотири з них на 100% - коштом місцевого бюджету, чотири – співфінансування);

- Новотроїцька ТГ – 23 шерифи, з них три учасники бойових дій у зоні АТО/ООС (15 шерифів – співфінансування, вісім – 100% громада);

- Генічеська – два, з них один учасник бойових дій у зоні АТО/ООС (співфінансування);

- Нижньосірогозька – вісім (чотири коштом Фонду, чотири – коштом громади);

- Олександрівка Білозерського району – три (співфінансування);

- Білозерка – три (співфінансування 50/50).

Тож видатки органів самоврядування вперше перевищили видатки Фонду на фінансування цих громадських робіт.

Наталія Португальська наголошує: кількість «шерифів» залежить саме від потреб громад, адже це їх жителі, це їх робітники. А ЦЗ та партнери програми йдуть назустріч запиту органів місцевого самоврядування. ЦЗ підбирають серед місцевих безробітних, які є на обліку з безробіття, психологи проводять з ними співбесіди, визначають, чи є у людини хист та бажання виконувати такі громадські роботи. А поліцейські – роз’яснюють нюанси законодавства, інструктують, як поводитися в різних ситуаціях, пов’язаних з охороною правопорядку.

Залежно від спроможності органів місцевого самоврядування та нагальної потреби в інструкторах від ЦЗ, фінансування заробітної плати «шерифам» може бути від 20 до 100% з Фонду чи навпаки. Проте найчастіше Фонд фінансує 50% заробітної плати, інші 50% - з місцевого бюджету.

Отже, формуючи бюджет на майбутній рік, громада, якщо у неї є потреба у громадських роботах, має передбачити фінансування їх заробітної плати на менш, ніж на 50/50%, заробітна плата – не менше мінімальній, також слід враховувати відповідні видатки, зокрема ЄСВ (Єдиний соціальний внесок).

Зазвичай програма «звертається» до кінця фінансового року, а з початку нового співробітники поліції збирають по громадах інформацію про потреби, тобто свого роду замовлення на «шерифів», щоб спростити процедуру. Але представники органів самоврядування у будь-який час можуть самі звернутися з ініціативою до місцевих центрів зайнятості, та в індивідуальному порядку обговорити: скільки потрібно інспекторів, на який період, та скільки коштів громада готова виділити на співфінансування його роботи.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
24 — 02 — 2024
/Херсон
331
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
Ольга та Анатолій Бородавченки – мешканці одного з сіл на півночі Херсонщини, подружжя пенсіонерів. Їхнє життя  докорінно…
докладніше
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
24 — 02 — 2024
/Херсон
288
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
Нововоронцовська територіальна громада розташована в Бериславському районі Херсонської області на березі вже колишнього Каховського…
докладніше
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
23 — 02 — 2024
/Херсон
308
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
Він перетнув кордон України ще в грудні 2023 року, але лише на початку 2024-го заявив про своє повернення постом у фейсбуці: «Нарешті…
докладніше
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
23 — 02 — 2024
/Херсон
383
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
Попри окупацію, мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині очі в очі з окупантами майже не зустрічалися. Олександр…
докладніше
Як живе Дар’ївська громада
22 — 02 — 2024
/Херсон
289
Як живе Дар’ївська громада
До громади входить 15 населених пунктів: Дар’ївка, Інгулець, Зарічне, Ясна Поляна, Микільське, Понятівка, Токарівка, Іванівка,…
докладніше
Про життя та подвиг Владислава Українця
22 — 02 — 2024
/Херсон
334
Про життя та подвиг Владислава Українця
Лейтенант ЗСУ Владислав Українець родом з Вінниччини. У перший день повномасштабної війни він, у складі 59 окремої мотопіхотної бригади,…
докладніше
Історія полону Олексія Барчука та його родини
21 — 02 — 2024
/Херсон
418
Історія полону Олексія Барчука та його родини
Олексій Барчук – один із тих херсонців, хто на собі відчув всі «принади» «руського міра», перш за все тотальне беззаконня…
докладніше
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
21 — 02 — 2024
/Херсон
314
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
Одне з сіл Великоолександрівської громади на Бериславщині, хоч і не перебувало в окупації, але з початку війни опинилося в сірій зоні,…
докладніше
“Мене врятував будинок сусіда”
20 — 02 — 2024
/Херсон
366
“Мене врятував будинок сусіда”
Олександр Гречко мешкає в селищі Велетенське Білозерської громади Херсонщини з 60-го року минулого століття, все життя працював…
докладніше
всі новини
youtube facebook