Стара Збур’ївка на «самоізоляції»
10 — 04 — 2020
/Херсон
1726
Ірина Ухваріна
Ірина Ухваріна
Автор
всі статті автора

З початку весни сільські вулиці та подвір’я порожніють. Фото з Інтернету.

«Йду на роботу, з роботи, буває, жодної людини не бачу», - каже виконуючий обов’язки старости Старозбур’ївського старостату Голопристанської об’єднаної територіальної громади Херсонської області Віктор Маруняк.

Старостат, амбулаторія, інші установи села працюють, як і працювали до карантину. У «штатному режимі» працюють і самогонщики, але покупців у них менше. Бо більшість місцевих жителів наразі, як тут кажуть, - на городах. Навіть ті, хто не має своєї ділянки землі й всю зиму вештався без роботи та пиячив, – теж наймаються на поля, спішать заробити якусь копійчину.

- У нас і без коронавірусу кожну весну, за моїми спостереженнями, з середини березня, така ж сама «самоізоляція» починається, - пояснює Віктор Маруняк. – Тому що люди у нас живуть з того, що на землі зароблять. На селі життя зовсім інше, ніж у місті. Я тут сьогодні прочитав звіт поліції - за добу в Херсоні 40 випадків домашнього насильства! Коли це таке бувало?! А все тому, що родини сидять котрий тиждень по квартирах, їм нудно, обридли один одному, ось і починаються чвари. У нас щось схоже взимку відбувається, бо тоді теж роботи особливо немає, люди починають більше пиячити, бешкетувати. І крадіжок стає більше, бо гроші закінчуються. А з весни по осінь у нас – більш-менш тихо, бо всі працюють, і працюють тяжко. Навіть сільраду перестають відвідувати з різними питаннями.

Наразі селян більше хвилює інше: куди й по чому реалізовувати зібрані врожаї? З редискою вже прогадали - вклали купу коштів й зусиль, а тепер вимушені здавати майже за безцінь, - «хоча б не викидати». Бо ринки переважно не працюють, єдиний, хто поблизу приймає, – оптовий, в Копанях. Минулого тижня закупівельна ціна була 15 гривень, цього тижня 10-12 гривень. Хоча раніше, в інші роки, на початку квітня ціни були чи не вдвічі вищими. І люди тепер переймаються, на підході – молода картопля, капуста, за ними – ранні огірки та томати, як їх вдасться реалізувати?

Втім, коронавірус все ж таки вніс «різноманіття» і в сільське життя. Як каже в. о. старости, під час спалаху захворювання в Європі до Старої Збур’ївки з-за кордону повернулося три заробітчанини.

- Прикордонники, поліція, медики – дуже гарно спрацювали, - згадує Віктор Маруняк. – Їх зустріли, перевірили стан, супроводжували по Херсонщині, одразу нам в старостат і в амбулаторію повідомили, що ці люди мають перебувати на повній самоізоляції, тобто не виходити з подвір’я й не контактувати з іншими. І поліція приїжджала не раз, перевіряла, чи дотримуються вони умов карантину. А один хлопець, далекобійник, працював у Німеччині, але на польську компанію. Тож перед поверненням він ще в Польщу заїжджав. Його там також зафіксували, і польська поліція теж телефонувала, питала, як він почувається й чи не порушує режим самоізоляції. У нього вже двотижневий термін карантину на днях закінчується, він молодець, дотримувався його жорстко. Ще в однієї жінки – закінчився. Тобто у нас на карантині залишиться лише один чоловік. Але увесь цей час нам постійно телефонували й телефонують, що бачать їх десь на вулиці. І вся сільрада та амбулаторія бігаємо й перевіряємо – чи дійсно це так, чи то люди просто налякані й перестраховуються.

Крім того, з Голої Пристані в Стару Збур’ївку передали три коробки із захисними масками. Тож і старостат, і амбулаторія роздають їх працівникам органів місцевого самоврядування та жителям похилого віку.

У селі 490 пенсіонерів старші 60 років. Значна частина з них проживає з дітьми, онуками та іншими родичами, які допомагають у придбанні речей першої необхідності, медикаментів та продуктів. Але є одинокі люди, яким нікому надати допомогу. Тому патронажна служба об’єднаної громади і співробітники Старозбур’ївського старостинського округу надають таку допомогу 12 односельцям.

І хоча ситуація в селі переважно спокійна, Віктор Маруняк все одно дуже чекає на повернення із зони проведення операції Об'єднаних сил (зони АТО) своїх «шерифів» - інспекторів сільради з охорони правопорядку Віктора Кривобородька та Володимира Рудковського.

Володимир Рудковський

Віктор Кривобородько

Їх посади зберегли й після того, як Стара Збур'ївка увійшла до складу Голопристанської об’єднаної територіальної громади, а сільрада стала старостатом.

Бо крім карантину та весняних городів на селі – безліч інших справ, пов’язаних із благоустроєм населеного пункту, профілактикою правопорушень, захисту інтересів громади та допомогою нужденним. І без шерифів – дуже важко. Адже всі їх обов’язки «лягли на плечі» Віктора Маруняка. Зокрема, у четвер, 9 квітня, в. о. старости організовував прибирання на місцевому кладовищі, контролював там роботу бульдозеристів, паралельно – бігав на інший край села додому до місцевої жительки (їй важко ходити, переміщається за допомогою милиць), щоб допомогти жінці оформити та отримати субсидію, а ще – готує документи до суду, адже сусіднє село подало адміністративний позов, щоб «від’єднати» Стару Збур’ївку від Голої Пристані. І це – лише дещиця повсякденної «рутини».

Однак доведеться ще почекати: військові контракти у Віктора Кривобородька та Володимира Рудковського закінчуються лише через півтора року.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
24 — 02 — 2024
/Херсон
61
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
Ольга та Анатолій Бородавченки – мешканці одного з сіл на півночі Херсонщини, подружжя пенсіонерів. Їхнє життя  докорінно…
докладніше
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
24 — 02 — 2024
/Херсон
70
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
Нововоронцовська територіальна громада розташована в Бериславському районі Херсонської області на березі вже колишнього Каховського…
докладніше
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
23 — 02 — 2024
/Херсон
74
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
Він перетнув кордон України ще в грудні 2023 року, але лише на початку 2024-го заявив про своє повернення постом у фейсбуці: «Нарешті…
докладніше
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
23 — 02 — 2024
/Херсон
64
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
Попри окупацію, мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині очі в очі з окупантами майже не зустрічалися. Олександр…
докладніше
Як живе Дар’ївська громада
22 — 02 — 2024
/Херсон
63
Як живе Дар’ївська громада
До громади входить 15 населених пунктів: Дар’ївка, Інгулець, Зарічне, Ясна Поляна, Микільське, Понятівка, Токарівка, Іванівка,…
докладніше
Про життя та подвиг Владислава Українця
22 — 02 — 2024
/Херсон
87
Про життя та подвиг Владислава Українця
Лейтенант ЗСУ Владислав Українець родом з Вінниччини. У перший день повномасштабної війни він, у складі 59 окремої мотопіхотної бригади,…
докладніше
Історія полону Олексія Барчука та його родини
21 — 02 — 2024
/Херсон
93
Історія полону Олексія Барчука та його родини
Олексій Барчук – один із тих херсонців, хто на собі відчув всі «принади» «руського міра», перш за все тотальне беззаконня…
докладніше
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
21 — 02 — 2024
/Херсон
90
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
Одне з сіл Великоолександрівської громади на Бериславщині, хоч і не перебувало в окупації, але з початку війни опинилося в сірій зоні,…
докладніше
“Мене врятував будинок сусіда”
20 — 02 — 2024
/Херсон
93
“Мене врятував будинок сусіда”
Олександр Гречко мешкає в селищі Велетенське Білозерської громади Херсонщини з 60-го року минулого століття, все життя працював…
докладніше
всі новини
youtube facebook