Як і для чого у Нерубайській громаді молодь дивиться документальне кіно та формує молодіжну раду
06 — 07 — 2023
/Одеса
457
Альона Мартинюк
Альона Мартинюк
Автор
всі статті автора

Розповідаємо, як Мережа кіноклубів документального кіно DOCU/CLUB заохочує людей в українських містах і селах самостійно вирішувати локальні проблеми та яких результатів вдається досягти. 

Олеся Рожнатова – завідувачка Холоднобалківської сільської бібліотеки та, за сумісництвом, керівниця та модераторка кіноклубу документального кіно DocuLibFan. Село, де живе Олеся, розташоване на Одещині та є частиною Нерубайської громади, яка об’єднує кілька сіл на березі Хаджибейського лиману. 


Олеся Рожнатова

“Якось я проходила навчання для громадських активістів.  В одному з блоків нам розповідали про права людини і про кіно як один з інструментів, завдяки якому кожного і кожну можна навчити розуміти ці права та захищати їх”, – згадує співрозмовниця.  

Тоді Олеся побачила фільм «Українські шерифи» режисера Романа Бондарчука, який її вразив, і коли організатори запитали, хто б хотів організувати кіноклуби в своїх громадах, без сумнівів заповнила анкету. 

Олеся пройшла відбір, кількамісячне менторське навчання від Мережі DOCU/CLUB і почала показувати фільми при своїй бібліотеці. 

Кіно і люди

Кіноклуб документального кіно “DocuLibFan” почав роботу в січні 2023 року. Мешканців громади модераторка запрошувала на заходи через сторінки бібліотеки у соцмережах та по місцевих групах. 

Олеся показувала стрічки до певних важливих дат – наприклад, до Дня пам'яті та примирення чи Дня пам’яті Голокосту. А ще показувала фільми, в яких героями були активні люди, які добивалися змін на краще у своїх громадах. 


Показ фільму для учнівської молоді

“Найбільше запам’ятала дискусію після показу фільму «І кожна річка» про екологію та річки України. І стрічка ж довга, півтори години йде. Але вона так сподобалася учасникам, що дискусія розгорілася на дві години. Живемо ж березі Хаджибейського лимана і вже хто-хто, а ми розуміємо, що з кожним роком він все більше бруднішає. І з  цим треба щось робити”, – згадує модераторка. 

Олеся розповідає, що людям з вікової категорії 35+ зазвичай було найцікавіше. Це зрілі люди, вони найактивніше включались у дискусії, пропонували рішення проблем.  Проте активістка залучала й підлітків, проводила покази документальних фільмів по школах та ліцеях. 

А коли Мережа DOCU/CLUB в рамках програми “DOCU ДІЄ 2.0” ініціювала серед кіноклубів підтримку  адвокаційних  проєктів, спрямованих на розв'язання локальних проблем у  громадах, завідувачка бібліотекою вхопилася за цю можливість – у неї саме визріла ідея, яка потребувала такої підтримки. 


Олеся Рожнатова на тренінгу з основ молодіжної політики

Молодіжна рада  - що воно таке й для чого

У Нерубайській громаді Одеської області проживає трохи більше 20 тисяч мешканців. Серед них молоді віком від 14 до 35 – понад 8000 людей. 

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну громада стала домівкою для майже тисячі переселенців (станом на березень 2023 року – для 841 особи). “Я чітко розуміла – у нас хороший бюджет і багато молоді. Це дає великі можливості, але ту молодь треба почути та направити її енергію в конструктивне русло”, – розповідає Олеся.  

Нерубайлівка розташована практично поруч з Одесою.  Активістка розуміє: лише цікаві справи, участь у розвитку громади й хороші перспективи  для  молодих людей спонукають їх не переїжджати до Одеси, а залишатися і розбудовувати громаду вдома. 

“Поговорила я з керівником відділу молоді і спорту. Ми зрозуміли,  що школярі у нас непогано задіяні через самоврядування, але 25-річні не бачать, як вони можуть бути цінними та корисними громаді.

Вони знають, що згідно з законом можуть щось робити, вони мають ідеї, вони хочуть щось робити для покращення життя громади, але - яким чином? Не розуміють. Так постала ідея молодіжної ради – надати можливість молоді говорити з владою, озвучувати важливі для неї ідеї, за допомогою влади реалізовувати їх, а не лише покірно приймати те, що вважає важливим керівництво”, – згадує Олеся.

Модераторка кіноклубу подала свою ідею на конкурс адвокаційних проєктів,  отримала схвалення – і відразу ж почала над нею працювати. 


Зустріч з учнями Нерубайського академічного ліцею №1

Свою роботу з місцевою молоддю завідувачка бібліотеки почала з низки анкет та опитувальників, щоб з’ясувати, чого саме прагнуть мешканці її громади. 

“Я запитувала прості речі: що б вам хотілося покращити в громаді? Що треба зробити, щоб ви долучились до життя громади? Чи знаєте, що таке молодіжна рада, які її функції, які можливості вона надає? Завдяки таким зустрічам і опитуванням вдалося “проявити” найбільш активних і “підкованих”молодих людей і об’єднати тих із них, хто виявив бажання долучитися до роботи”, – розповідає Олеся. 

На першу зустріч прийшло близько 15 людей. Модераторка кіноклубу запросила юриста, який детально розповів присутнім про всі “підводні камені” узаконення молодіжної ради і про те,  як вона може  працювати в правовому полі. “Підводні камені” молодих активістів не налякали, вони почали збирати ідеї, що необхідно покращити в Нерубайлівській громаді і як можна залучити до цієї роботи молодь.

“Ідей для залучення молоді у нас багато. Наприклад, у кіноклуб на  наші покази фільмів і дискусії постійно приходить дівчинка-переселенка з інвалідністю. У нашій громаді не створено умов для таких мешканців – цією проблемою  могла б опікуватися молодіжна рада. І не тільки постійно нагадувати владі про важливість проблеми, а й брати активну участь у її вирішенні.  Це важливо, бо всі розуміють, що через війну та її наслідки людей з інвалідністю стане більше”, – говорить Олеся. 

Поступово біля Олесі сформувалося коло активістів з 25 молодих людей, які у квітні цього року подали колективну заяву про створення Молодіжної ради при Нерубайлівській сільській раді.  


Майбутні учасники молодіжної ради

“Ми допомогли молоді зареєстрували заяву, а поки очікуємо результатів, навчаємо і  консультуємо: “Дивіться, от ви є дорадчий консультативний орган. Молодіжна рада виявлятиме проблеми громади, обговорюватиме, як їх краще вирішити, звертатиметься до керівництва громади з пропозиціями. І в кооперації з владою, за підтримки влади, в тому числі й фінансової підтримки, ви зможете реалізовувати ваші мрії, як покращити життя в громаді”. Ми зараз працюємо над тим, щоб молоді люди розуміли: якщо вони не будуть включені у життя громади, то нічого і не буде змінюватися, - говорить Леся. - Зараз є стільки можливостей розвивати не лише себе, але й свою громаду. Об'єднуватись і робити крутезні речі,  можна залучити доволі хороше фінансування і втілити ті зміни, яких прагне кожен із нас”. 

Фото з особистого архіву Олесі Рожнатової

P.S. Розвиток Мережі DOCU/CLUB фінансується Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (NED) та Fondation de France.
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам та упорядникам/упорядницям цієї публікації і не обов’язково відображають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори/авторки та упорядники/упорядниці.

P.S.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
24 — 02 — 2024
/Херсон
348
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
Ольга та Анатолій Бородавченки – мешканці одного з сіл на півночі Херсонщини, подружжя пенсіонерів. Їхнє життя  докорінно…
докладніше
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
24 — 02 — 2024
/Херсон
301
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
Нововоронцовська територіальна громада розташована в Бериславському районі Херсонської області на березі вже колишнього Каховського…
докладніше
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
23 — 02 — 2024
/Херсон
319
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
Він перетнув кордон України ще в грудні 2023 року, але лише на початку 2024-го заявив про своє повернення постом у фейсбуці: «Нарешті…
докладніше
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
23 — 02 — 2024
/Херсон
397
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
Попри окупацію, мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині очі в очі з окупантами майже не зустрічалися. Олександр…
докладніше
Як живе Дар’ївська громада
22 — 02 — 2024
/Херсон
311
Як живе Дар’ївська громада
До громади входить 15 населених пунктів: Дар’ївка, Інгулець, Зарічне, Ясна Поляна, Микільське, Понятівка, Токарівка, Іванівка,…
докладніше
Про життя та подвиг Владислава Українця
22 — 02 — 2024
/Херсон
347
Про життя та подвиг Владислава Українця
Лейтенант ЗСУ Владислав Українець родом з Вінниччини. У перший день повномасштабної війни він, у складі 59 окремої мотопіхотної бригади,…
докладніше
Історія полону Олексія Барчука та його родини
21 — 02 — 2024
/Херсон
434
Історія полону Олексія Барчука та його родини
Олексій Барчук – один із тих херсонців, хто на собі відчув всі «принади» «руського міра», перш за все тотальне беззаконня…
докладніше
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
21 — 02 — 2024
/Херсон
325
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
Одне з сіл Великоолександрівської громади на Бериславщині, хоч і не перебувало в окупації, але з початку війни опинилося в сірій зоні,…
докладніше
“Мене врятував будинок сусіда”
20 — 02 — 2024
/Херсон
385
“Мене врятував будинок сусіда”
Олександр Гречко мешкає в селищі Велетенське Білозерської громади Херсонщини з 60-го року минулого століття, все життя працював…
докладніше
всі новини
youtube facebook