«Шерифи» чи муніципальна поліція: яку форму організації безпеки обирають громади
20 — 12 — 2018
/Полтава
2285
Людмила Чванько
Людмила Чванько
Автор
всі статті автора

Хто сьогодні опікується безпекою в українських селах, селищах, містечках? Яка форма організації безпеки підходить для громад найбільше та чи готові ОТГ брати на роботу «шерифів» або створювати муніципальну варту? Ці та інші питання, пов’язані з правопорядком, профілактикою правопорушень у громадах, обговорювалися 23 травня на засіданні секторальної платформи «Безпека в громаді» Асоціації об’єднаних територіальних громад.

Керівниця проекту «Шерифи для нових громад» Наталя Бімбірайте, модераторка секторальної платформи «Безпека у громаді» Асоціації ОТГ Ольга Настіна, речник Київської Муніципальної варти Антон Колумбет. Фото Людмили Чванько

Як виявилося, питання правопорядку для громад на сьогодні є дуже болючим. Багато нарікань на законодавство. На заході зустрілися представники громад, що входять в Асоціацію, члени платформи та запрошені експерти. Присутні обговорили механізми створення в громадах безпечного середовища для мешканців, проблеми громад у сфері охорони громадського порядку. Ознайомилися з прикладами успішного досвіду та вже запровадженими ініціативами на Херсонщині, Полтавщині, Харківщині та інших областях України. Представники ОТГ розповіли про своє бачення вирішення проблем із правопорушеннями на місцях.

Муніципальна поліція: «за» та «проти»

Модераторка платформи «Безпека в громадах», експертка Ольга Настіна поділилася напрацюваннями щодо роботи муніципальної варти. Зазначила, що сьогодні нормативно-правова база для запровадження муніципальної поліції є. Як приклад, окремі статті закону щодо благоустрою населених пунктів дозволяють на муніципальну варту покладати частину управлінських функцій.

Чим займаються 

Скрін з презентації Ольги Настіної

Експертка також назвала переваги та ризики такої форми організації безпеки.

Серед «плюсів»:

  • підконтрольні громаді
  • можливість фінансування з державного та місцевого бюджетів
  • контроль за дотриманням рішень муніципалітету на місцях
  • «превентивна поліція» - запобігає правопорушенням
  • виховання, правопросвіта тощо

Серед «мінусів»

  • «поліція мера»
  • муніципалізація поліції
  • додатковий карний орган
  • додаткові витрати з бюджету
  • зловживання при призначенні керівників Муніципальної варти

«Мріємо, щоб у кожному ОСМД був вартовий»

Речник Київської Муніципальної варти Антон Колумбет розповів про досвід організації безпеки в столиці. Ініціатором створення їхньої організації виступила Київська державна міська адміністрація. Представник ГФ зазначає, що спочатку їхня структура була громадським формуванням, потім створили комунальне підприємство «Муніципальна охорона». Зараз організація стежить за правопорядком, заробляє гроші на охороні комунального майна, пультовій охороні та планує у кожному ОСМД мати свого вартового (так званого «шерифа»).

"У нас є головний фронт-офіс, і в кожному районі міста - опорний пункт. Станом на сьогодні муніципальна охорона налічує 336 членів громадського формування. 90% з них - це учасники АТО. Мріємо, щоб у кожному ОСМД був вартовий, який буде своєрідним координатором", - коментує речник.

Представник охоронної організації наголошує: якщо підтримки міської влади немає, то схожу структуру в себе у місті створити неможливо.

Більш детально про діяльність Муніципальної варти Києва читайте у статті «Антон Колумбет: «Мріємо, щоб у кожному ОСМД був вартовий».

«Шерифи для нових громад»: досвід Херсонщини, Харківщини та Полтавщини

Керівниця проекту «Шерифи для нових громад», голова правління Мережі правового розвитку Наталя Бімбірайте поділилася вже запровадженими ініціативами організації безпеки трьох областей, в яких реалізується проект: Херсонської, Полтавської та Харківської.

"Ідея проекту в тому, щоб вивчити реальну ситуацію в малих та середніх громадах України, дізнатися, які на сьогодні є форми організації безпеки у громадах. У нас є юристи, які аналізують, наскільки в законному полі реалізуються ці форми. Ми хочемо, щоб усе відбувалося у правовому полі. Збираємо документи. Хотіли б дійти до ідеальної конституційної форми інституту шерифа в Україні. Паралельно вже створюємо онлайн-платформу, яка буде називатися «Шерифи для нових громад». У планах – видання методичного посібника", - поділилася Наталя Бімбірайте з присутніми.

За словами експертки, на даний час команда проекту виявила сім організаційних форм забезпечення безпеки в громадах:

  1. Інспектори сільрад або ОТГ з охорони правопорядку та благоустрою;
  2. Громадські формування;
  3. Інспектори з інформування населення по охороні правопорядку від Центрів зайнятості за програмою «Шериф»;
  4. Комунальні установи;
  5. Добровольці або «народні патрульні»;
  6. Поліцейські станції;
  7. Центр безпеки для громад.

Так, у Старій Збур’ївці (Херсонщина) вже 10 років успішно працюють шерифи. Один офіційно оформлений інспектором, другий - водієм. Кількість правопорушень у селі стала у 8 разів нижчою, ніж у сусідніх населених пунктах.

 Шерифи Старої Збур’ївки Віктор Крівобородько і Володимир Рудковський

У селі Лучки (Полтавщина) люди після крадіжок корів організували «нічні патрулі». І ось уже три роки поспіль охороняють в’їзд у село. Результат – крадіжки припинилися. Зараз у селі встановили камери відеоспостереження.

Жителі села та члени народного патруля

Юристи проекту «Шерифи для нових громад» також вивчають досвід інших країн. З результатами напрацювань команди можна ознайомитися у презентації та аналітичній статті «Дослідження роботи «шерифів» в Україні та світі». У публікації є також і документація, згідно з якою працюють «шерифи».

Також експертка розповіла про роботу офісів Мережі правового розвитку, які надають у малих містах та громадах безоплатну правову допомогу. Зараз у 14 областях України працює 26 офісів Мережі. Контакти організацій шукайте на сайті громадської спілки.

В Україні з’являються сервіси для комунікації поліції та громади

Керівниця проекту «Взаємодія поліції та громади» ГО «Київ мрії» Анастасія Багній презентувала на заході онлайн-сервіс для комунікації правоохоронців із населенням Bezpechne community, який дуже зацікавив присутніх представників ОТГ. Платформа вже працює в Києві, нещодавно запущена в Тернополі. 5 червня мають підключити у Полтаві. На сервісі користувач може поставити запитання поліції й отримати на нього відповідь. Посередником між правоохоронцями та жителями виступає модератор, який надсилає питання поліції або, якщо звернення не в компетенції правоохоронних органів - в інші інстанції. З огляду на кількість звернень на київській платформі – сервіс має попит. Адже, окрім служби «102», у людей немає іншого способу зв’язку з поліцією. І дізнатися, як діяти, чи що має робити поліцейський у тій чи іншій ситуації, нема звідки. Відповіді на звернення громадян формує не лише поліція, а й юристи. Команда проекту співпрацює з центрами, що надають безоплатну юридичну допомогу. Усі запитання та відповіді загальнодоступні. Розміщені вони на Google-карті.

Представників громад цікавило, чи можна цю платформу під’єднувати до невеликих міст чи ОТГ. Як виявилося, можна. Але треба, щоб громада взяла на себе оплату роботи модератора. Технічну підтримку гарантують розробники. Поки що проект фінансується Міжнародним Фондом Відродження і запускається в обласних центрах. Після тестування, якщо сервіс буде популярним, міська влада має взяти фінансування на себе.

Чи готові громади брати на роботу «шерифів» або створювати муніципальну варту

Головний спеціаліст юридичного відділу Дунаєвецької ОТГ (Хмельницька область, біля 17 тисяч населення) Ілля Осадчук зазначає, що кращим варіантом для їхньої громади було б створення громадського формування. Зараз вони над цим працюють. А от для віддалених сіл якраз би підійшов «шериф».

«Шериф» міг би співпрацювати з дільничними й розв’язувати конфліктні питання", - ділиться представник Дунаєвецької громади.

Начальник юридичного відділу Петриківської ОТГ (Дніпропетровська область) Віталій Матета теж зацікавився «шерифами» і рекомендуватиме голові громади ввести таку посаду.

"У нашій ОТГ росте рівень злочинності. Правоохоронці пояснюють, що у них велика завантаженість, брак коштів та дефіцит кадрів. Я вважаю, що необхідно вводити посаду «шерифа» (інспектора), який координуватиме роботу з поліцією".

Представник Привільненської ОТГ (Рівненська область) Роман Кіриченко зазначив, що в їхній громаді збираються відкривати «центр безпеки», де будуть пожежні, представники громадської дружини. У перспективі долучиться і «швидка». Також у селах хочуть встановити відеокамери, однак поки що не знають, де взяти гроші. Населення ОТГ – біля п’яти тисяч.

Автор відео Людмила Чванько. Монтаж: Юлія Лук'яненко.

Пирятинська громада (Полтавщина) та Білозірська ОТГ (Черкащина) вже мали досвід співпраці з громадськими формуваннями. На жаль, він не був результативним.

"З нами не хочуть співпрацювати, від охорони правопорядку відмовляються, зацікавлені лише тим, щоб отримати зброю. На скандали, конфліктні ситуації – скрізь їжджу я. Навіщо нам тоді те громадське формування?" – зазначає заступник голови Білозірської Микола Пишний.

Руслан Соловйов, начальник юридичного відділу Пирятинської громади, говорить, що представникам їхнього ГФ не вистачало багажу знань: протоколи складали, але у суді їх оскаржували і відхиляли. Тому формування припинило свою діяльність.

Голова секторальної платформи «Безпека в громаді», очільник Мереф’янської ОТГ (Харківська область) Веніамін Сітов розповів, що їхню громаду вони поділили на 9 районів і створили 9 районних комітетів ОСН (органів самоорганізації населення).

"У районах створені офіси. Голови райкомітетів ведуть господарчу діяльність у взаємодії з відділом благоустрою. У них є квартальні, вуличні, є правління, голова, секретар. І було б добре, якби кожен ОСН мав свого «шерифа». На цю посаду необхідна авторитетна особистість, яку будуть слухати, якій будуть підпорядковуватися. Мені дуже сподобалася програма «Шерифи» від центрів зайнятості. Початковий старт можна зробити, подивитися, чи відповідає людина посаді, а потім вибирати", - ділиться планами Веніамін Сітов.

 Веніамін Сітов, голова Мереф’янської громади (Харківська область).

Голова ОТГ також акцентував увагу на тому, що «шерифам» необхідно навчатися, тому планує налагодити співпрацю з місцевими університетами.

Як зазначають члени секторальної платформи, за результатами засідання платформи «Безпека в громадах» буде направлено звернення до державних органів влади щодо необхідності законодавчого врегулювання функціональних прав та обов’язків муніципальної поліції, інституалізації організаційних форм діяльності, а також чіткого розмежування її повноважень із Національною поліцією України.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
24 — 02 — 2024
/Херсон
584
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
Ольга та Анатолій Бородавченки – мешканці одного з сіл на півночі Херсонщини, подружжя пенсіонерів. Їхнє життя  докорінно…
докладніше
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
24 — 02 — 2024
/Херсон
437
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
Нововоронцовська територіальна громада розташована в Бериславському районі Херсонської області на березі вже колишнього Каховського…
докладніше
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
23 — 02 — 2024
/Херсон
442
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
Він перетнув кордон України ще в грудні 2023 року, але лише на початку 2024-го заявив про своє повернення постом у фейсбуці: «Нарешті…
докладніше
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
23 — 02 — 2024
/Херсон
524
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
Попри окупацію, мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині очі в очі з окупантами майже не зустрічалися. Олександр…
докладніше
Як живе Дар’ївська громада
22 — 02 — 2024
/Херсон
670
Як живе Дар’ївська громада
До громади входить 15 населених пунктів: Дар’ївка, Інгулець, Зарічне, Ясна Поляна, Микільське, Понятівка, Токарівка, Іванівка,…
докладніше
Про життя та подвиг Владислава Українця
22 — 02 — 2024
/Херсон
507
Про життя та подвиг Владислава Українця
Лейтенант ЗСУ Владислав Українець родом з Вінниччини. У перший день повномасштабної війни він, у складі 59 окремої мотопіхотної бригади,…
докладніше
Історія полону Олексія Барчука та його родини
21 — 02 — 2024
/Херсон
560
Історія полону Олексія Барчука та його родини
Олексій Барчук – один із тих херсонців, хто на собі відчув всі «принади» «руського міра», перш за все тотальне беззаконня…
докладніше
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
21 — 02 — 2024
/Херсон
547
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
Одне з сіл Великоолександрівської громади на Бериславщині, хоч і не перебувало в окупації, але з початку війни опинилося в сірій зоні,…
докладніше
“Мене врятував будинок сусіда”
20 — 02 — 2024
/Херсон
507
“Мене врятував будинок сусіда”
Олександр Гречко мешкає в селищі Велетенське Білозерської громади Херсонщини з 60-го року минулого століття, все життя працював…
докладніше
всі новини
youtube facebook