У Харківській області до 25 жовтня 2020 року було створено 23 об’єднані територіальні громади (ОТГ). Таким чином завершується реформа децентралізації проведенням місцевих виборів на новій територіальній основі громад. Тепер освіта та охорона здоров’я, адміністративні та соціальні послуги, дороги та освітлення, водопостачання та вивіз сміття, благоустрій та забудова, і навіть створення безпечного середовища на своїй території – перейшли до компетенції місцевої влади об’єднаних громад. Саме органи місцевого самоврядування ОТГ мають займатися вирішенням більшості питань в громаді, виділяти на це кошти і нести відповідальність за успішність та ефективність такої діяльності.
Ілюстрація з сайту https://decentralization.gov.ua/
З огляду на те, що проєкт «Шерифи для нових громад» вивчає досвід громад у самостійному розв’язанні безпекових проблем, ми вирішили дізнатися, як ОТГ на Харківщині намагалися вирішувати це питання на системному рівні. Та, чи існують в об’єднаних територіальних громадах програми забезпечення громадської безпеки (профілактики злочинності тощо). І, якщо так, попросили надати копії даних документів.
З відповідей, що отримали, виявилося, що подібні програми існують у 5 громадах:
Також Пісочинська селищна рада повідомила, що на території ОТГ діє Меморандум про співпрацю та партнерство між Головним управління Національної поліції в Харківській області та Пісочинською селищною об’єднаною територіальною громадою (від 30.07.2019 року). Такі меморандуми є типовими та підписані між ГУНП в Харківській області з 13 ОТГ Харківщини, в яких з початку поточного року впроваджено проєкт Національної поліції «Поліцейський офіцер громади».
Дані меморандуми передбачають, зі боку ГУНП – забезпечення ефективності надання поліцейських послуг, передбачених Законом України «Про Національну поліцію», а з боку ОТГ – вирішення спільно з ГУНП та його відповідним відокремленим підрозділом (тобто, місцевим відділом або відділенням поліції) питання щодо створення належних умов для служби поліцейських.
Повертаючись до програм, розглянемо їх окремо.
1. Золочівська «Комплексна програма профілактики правопорушень», яка була розрахована на 2019 рік, включає в себе 6 розділів, найбільшу цікавість з яких представляє розділ ІІІ (Основні заходи щодо виконання Програми). До таких заходів віднесені:
3.1. Організаційні заходи.
3.2. Заходи з охорони публічного порядку, профілактики правопорушень у громадських місцях та в умовах вулиці.
3.3 Мінімізація злочинного впливу на неповнолітніх, молодіжне середовище та попередження насильства у сім’ї.
Однак виписані вони без конкретизації, як саме ці заходи планується втілювати в життя. Наприклад, за напрямком 3.2. пропонується: «Забезпечувати охорону публічного порядку та безпеку громадян під час проведення на території селищної ради соціально-політичних, спортивних та культурно-масових заходів з масовим перебуванням громадян». І вказані виконавці: Виконавчий комітет ОТГ, Золочівське відділення поліції Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області. До речі, такі ж виконавці значаться й в усіх інших пунктах Програми.
Конкретика, хоча й не повна, з’являється тільки в розділі ІV (Ресурсне забезпечення Комплексної програми профілактики правопорушень). У ньому зазначено: «На сьогоднішній день на обслуговування території ОТГ задіяно 3 службових автомобілі, на ремонт та придбання автозапчастин до них необхідно 150 тис. грн, придбання паливно-мастильних матеріалів – 200 тис. грн».
Також йдеться про те, що «необхідно придбати та встановити в найбільш криміногенних ділянках додаткові відеокамери (3 шт. на суму 200 тис. грн)». Наскільки ця ціна є виправданою, які саме камери планується купити за бюджетні кошти – не уточнюється.
До того ж, золочівські депутати вирішили, що для профілактики правопорушень конче необхідним є «придбання канцелярського приладдя (папки-накопичувачі, поштові конверти – 10 тис. грн), паперу (білого – 50 пачок – 5 тис. грн) та придбання витратних та інших матеріалів для комп’ютерної та оргтехніки (на суму 6 тис. грн)».
Характерно, що будь-які інші інституції, крім Виконавчого комітету ОТГ та Золочівського відділення поліції, у Програмі не згадуються. Отже, місцеві владники вважають, що забезпечити безпеку в громаді цілком можливо зусиллями самих лише чиновників і поліції. Хоча міжнародний та вітчизняний досвід свідчать - успіху в організації безпечного середовища можна досягти лише обєднавши зусилля всієї громади, в першу чергу шерифів.
2. «Комплексна програма профілактики правопорушень в місті Ізюм на 2016–2020 роки» виписана доволі розлого. Містить загальну частину, мету, головні напрямки та механізм реалізації.
А заходи реалізації Програми включають:
І. Організаційно-правове забезпечення профілактики правопорушень.
II. Запобігання злочинним посяганням на життя, здоров’я, честь і гідність громадян, їх майнові інтереси.
III. Зменшення криміналізації економічних відносин.
ІV. Мінімізація злочинного впливу на неповнолітніх та молодіжне середовище.
V. Заходи щодо запобігання поширенню наркоманії, пияцтва та алкоголізму.
VІ. Протидія рецидивній злочинності.
VІІ. Підтримання публічної безпеки та порядку.
VІІІ. Фінансове, матеріально-технічне та інформаційне забезпечення заходів програми.
Важливо, що Програма передбачає залучення, крім Ізюмського відділу поліції, ще управлінь та відділів Ізюмської міської ради, також і районні управління Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної міграційної служби, Служби безпеки України, відділ Кримінально-виконавчої інспекції (нині – Центру пробації) та Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції.
У Програмі зазначено про необхідність «сприяти наданню всебічної підтримки для виконання програм (проєктів) дитячих, молодіжних, жіночих та інших громадських організацій і благодійних фондів, спрямованих на організацію та проведення інформаційно-пропагандистських компаній, тематичних акцій, конкурсів з питань профілактики правопорушень, правового виховання дітей та молоді».
Важливо, що в заходах із підтримки публічної безпеки та порядку вказано: «Під час складання проєктів місцевого бюджету впродовж 2016–2020 років, у межах дії цієї Програми розглянути питання щодо виділення коштів для забезпечення діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку та заохочення громадських помічників дільничних інспекторів поліції відповідно до Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону».
Щоправда, таких громадських формувань на території Ізюмщини наразі немає. Тому, можливо, Ізюмській міській раді доцільніше було б спочатку сприяти створенню такого дієвого формування, а потім вже «розглядати питання щодо виділення коштів» для нього. До того ж, з 2017 року, на жаль, вже неможливо заохочувати громадських помічників дільничних інспекторів поліції, позаяк вони зникли з відомчих нормативних актів МВС.
Також Програма містить і певні анахронізми. Зокрема, намічено «провести заходи щодо припинення незаконного виробництва, розповсюдження і реалізації аудіо-, відеопродукції, компакт-дисків…».
Цікаво, що у Програмі пропонується «з метою створення належних умов праці, підняття іміджу працівників поліції серед населення, придбати формений одяг» останнім. Хоча Законом України «Про Національну поліцію» вже передбачено, що «поліцейський отримує однострій безоплатно» і, напевно, не за рахунок місцевих рад (однак поліцейські в різних регіонах України подекуди жаліються, що на практиці доводиться купувати ледь не всі предмети форменого гардеробу за власні кошти).
У Додатку «Прогнозні розрахунки видатків на реалізацію «Комплексної програми профілактики правопорушень в місті Ізюм на 2016–2020 роки» планується витрачати щорічно на:
- придбання спеціальної оргтехніки – 150 тис. грн;
- придбання паливно-мастильних матеріалів та запчастин для службового автотранспорту – 300 тис. грн;
- придбання та встановлення в публічних місцях систем відеоспостереження – 300 тис. грн;
- придбання матеріалів для проведення поточного ремонту адміністративної будівлі – 200 тис. грн;
- придбання форменого одягу та засобів спеціального захисту – 250 тис. грн;
- придбання інвентарю та предметів довгострокового користування – 15 тис. грн.
Разом виходить сума в 1 млн 215 тис. грн – і так 5 років поспіль.
До Програми потім вносилися зміни, якими «для більш ефективної роботи Ізюмської місцевої прокуратури» останній виділялися кошти «для поліпшення матеріально-технічної бази».
3. Програма «Безпечна громада» Малинівської селищної ради на 2020 рік є ґрунтовним документом. Вона включає паспорт, визначення проблем, на розв’язання яких вона спрямована, мету та завдання, обсяги й джерела фінансування, строки реалізації, очікувані результати, а також безпосередньо заходи.
До останніх відносяться:
I. Організаційні заходи.
ІІ. Захист життя, здоров’я, честі і гідності особи, її майна від злочинних посягань.
ІІІ. Протидія злочинності і корупції.
ІV. Мінімізація злочинного впливу на дітей та молодіжне середовище.
V. Запобігання поширенню наркоманії та пияцтва.
VІ. Протидія рецидивній злочинності.
VІІ. Охорона громадського порядку.
VIII. Матеріально-технічне і кадрове забезпечення профілактичної роботи.
При цьому більшість із заходів, на думку малинівських депутатів, чомусь «фінансування не потребують», хоча вимагають значних часових затрат та людських ресурсів.
Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 244 280 грн. З яких 130 тис. грн планується витратити на встановлення на вулицях та в інших громадських місцях систем відеоспостереження, а решту – на забезпечення дільничних офіцерів поліції (поліцейських офіцерів громади) службовим приміщенням, засобами зв’язку, оргтехнікою, меблями, необхідними побутовими приладами, поточний ремонт службового автотранспорту ПОГів, придбання запчастин та паливно-мастильних матеріалів для нього.
Ми вже писали про активну роботу малинівських поліцейських офіцерів громади (див.: «Персональне маленьке відділення поліції» або Один день із життя двох поліцейських офіцерів громади) і, на нашу думку, вони несуть службу достатньо ефективно.
4. Програма профілактики правопорушень на території Мереф’янської міської об’єднаної територіальної громади на період 2020–2022 роки «Правопорядок» прописана своєрідно. З одного боку, в ній є паспорт, склад проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом, мета, строки та етапи виконання, напрями діяльності, ресурсне забезпечення, контроль за ходом виконання та очікувані результати.
А з іншого, вона не має детального розподілу витрат, а лише містить щорічний обсяг коштів на забезпечення заходів на протидію злочинності. Він виглядає так: 2020 рік – 270 тис. грн, 2021 рік – 284,31 тис. грн, 2022 рік – 298,80 тис. грн. Разом – 853 111 грн.
Таким чином, зрозуміти, на які саме напрямки, завдання та заходи – які бюджетні асигнування будуть спрямовані, неможливо.
З того, що на початку Програми вказано, що вона розроблена «в умовах дієвої взаємодії Харківського ВП ГУНП в Харківській області з Виконавчим комітетом Мереф’янської міської ради», можна здогадатися, що й фінансування на профілактику правопорушень на території цієї ОТГ дістанеться цим двом структурам. Інші правоохоронні органи, державні структури та недержавні інституції в Програмі не згадуються.
5. «Комплексна програма профілактики злочинності по Циркунівській сільській раді на 2016–2020 роки» включає такі напрямки:
І. Мінімізація злочинного впливу на неповнолітніх та молодіжне середовище.
ІІ. Запобігання поширенню наркоманії, пияцтва та алкоголізму.
ІІІ. Протидія рецидивній злочинності.
ІV. Матеріально-технічне та кадрове забезпечення профілактичної роботи.
Особливістю даної Програми є те, що всі заходи береться проводити сільська рада, причому – постійно. Проте фінансову допомогу сама рада готова надати Липецькому відділенню поліції Харківського ВП ГУНП в Харківській області (на придбання камер відеоспостереження в с. Циркуни, а також на паливно-мастильні матеріали, оргтехніку, комп’ютерну техніку та меблі – вочевидь, для поліцейських офіцерів громади), управлінню СБУ в Харківській області (на оновлення матеріально-технічного забезпечення) та Харківській місцевій прокуратурі (на проведення поточного ремонту адміністративного приміщення). Щоправда, обсяги такого фінансування взагалі не вказуються.
Підсумовуючи, хочеться зауважити, що проаналізовані програми, незважаючи на недовершеність, є «першими ластівками» в системній діяльності органів місцевого самоврядування ОТГ Харківської області у сфері забезпечення безпеки у власних громадах. Тому їх роботу та досвід слід вітати.
В якості певного орієнтиру можемо запропонувати змістовно поєднати програми, прийняті в Ізюмі та Малинівці, створивши найкращу форму, гідну для наслідування іншими громадами.
Звісно, є широке поле до поліпшення та вдосконалення подібних документів:
1. До них слід включати взаємодію не тільки з поліцією, але й з іншими державними та недержавними структурами.
2. Потрібно передбачати чітке фінансування (кошторис видатків) окремих заходів.
3. Кроки з реалізації доцільно закріпляти у конкретному плані заходів, який додавати до безпекової програми.
І бажаним було б передбачати підтримку різних форм організації безпеки в громадах, без яких ефективна розбудова безпечного середовища є дуже ускладненою, якщо не сказати – неможливою.
P.S. 12 червня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв 24 розпорядження щодо визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад областей. В результаті в країні створено 1438 територіальних громад (а також 31 тергромаду на непідконтрольній території в межах Донецької та Луганської областей). Після місцевих виборів 25 жовтня всі громади на підконтрольній території набувають права ОТГ. Повноваження, ресурси і відповідальність передаються від центральної влади на місця, і вирішувати питання безпеки тепер доведеться громадам. А для того, аби робити це системно й ефективно, необхідно приймати та втілювати в життя відповідні місцеві програми.
Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.