Громадам пропонують мати «свого» дільничного
20 — 12 — 2018
/Полтава
1704
Людмила Чванько
Людмила Чванько
Автор
всі статті автора

Чим відрізняються поліцейські станції від центрів безпеки, як кандидат від громади може стати дільничним офіцером поліції, та чому на Полтавщині не прижилися «будинки шерифів», команді «Шерифи для нових громад» розповіла  Жанна Ахіджанян.

Начальниця відділу дільничних офіцерів поліції Полтавської області Жанна Ажіджанян. Фото Людмили Чванько 

- Як сьогодні поліція радить малим громадам організовувати безпеку?

- Ми пропонуємо в ОТГ створювати поліцейські станції та мати «свого» дільничного офіцера поліції. Підпорядковуватиметься він, звичайно, Національній поліції, але повністю обслуговуватиме територію громади. Отримуватиме заробітну плату, зброю, форму від поліції. Це озброєний працівник правоохоронних органів, який перебуватиме на території ОТГ. Громади мають у свою чергу створити необхідні умови для роботи дільничного: виділити приміщення, встановити центр управління відеокамерами.

- Чим  дільничний, якого поліція пропонує громаді, відрізнятиметься від того, що є зараз?

- Він постійно буде на місці. Його робочий день починатиметься з поліцейської станції. «Нового» дільничного не залучатимуть до конвоювання, нарядів. Працюватиме він разом з групою швидкого реагування.  Це, звичайно, вже інший підрозділ, але він теж обслуговуватиме громаду. Дільничний обов’язково  звітуватиме про свою роботу  перед громадою. Згідно з наказом № 650 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції», дільничний має це робити не менш ніж два рази на рік.

- Я так розумію, що громадам пропонується висувати свої кандидатури на посаду «нового» дільничного?

- Так. Пропонується. В ідеалі – це повинен бути місцевий житель, який має авторитет серед мешканців. Але окрім цього, кандидат повинен відповідати певним критеріям: бути фізично добре підготовленим, придатним до служби, володіти початковими навичками юриспруденції та пройти конкурс від Нацполіції. На одну посаду може претендувати кілька охочих. І того, хто пройде тестування, медкомісію, здасть фізичну підготовку, ми приймаємо на роботу. Далі – чотири місяці навчання коштом Національної поліції. Дільничні вчаться прийомам самооборони, навичкам володіння вогнепальною зброєю, також проходять медичну підготовку, здають заліки й приступають до служби.

- Чи має бути у кандидата вища юридична освіта?

- Має бути просто вища освіта, тому що це офіцерський склад.

- З’являється цей «новий» дільничний офіцер поліції, працює на поліцейській станції. Куди дівається «старий» дільничний?

- «Новий» дільничний з’являється, якщо посада вакантна. Але можуть бути випадки, коли громада не задоволена нинішнім дільничним офіцером поліції та хоче мати на своїй поліцейській станції «нового». Тоді ми, звичайно, йдемо назустріч. Громада пропонує кандидата, він проходить відбір, навчається та стає їхнім дільничним. «Старого», як ви кажете, ми не звільнятимемо. Він обслуговуватиме іншу ділянку. Наприклад, у Ланнівській ОТГ (Карлівський район – ред.) все нове, і дільничний у тому числі.

- Скільки на сьогодні в Полтавській області працює дільничних?

- 275. Якщо на Полтавщині з’являтимуться поліцейські станції, Нацполіція обіцяє додати штатних працівників.

- Окрім Ланнівської громади, чи погоджувалися інші ОТГ з Полтавської області відкривати поліцейські станції?

- Так. Вже є домовленість з селищем Опішня (Зіньківський район) та Градизьком (Глобинський район).

- У концепції «Поліція, громада – вільний простір», яку нещодавно презентували у Полтавській облдержадміністрації, ідеться про введення в громадах посади «уповноважених дільничних офіцерів поліції». Хто ці люди?

- Уповноважений – це не наш представник. Це представник з громади. Заробітну плату він отримуватиме від ОТГ. На поліцейській станції у нього буде власне робоче місце. Громада назначає від себе цю людину, щоб контролювати роботу дільничного. Для ефективної роботи поліції. Дільничний, його уповноважений та ГРПП (група швидкого реагування) працюватимуть у тісній взаємодії.

- Наша команда працює над виявленням різних форм організації безпеки в громадах. «Шерифами» ми називаємо інспекторів сільрад з охорони правопорядку, представників громадських формувань, комунальні підприємства з охорони громадського порядку, «народних патрульних». Тобто цивільних людей, які допомагають поліції, займаються профілактикою правопорушень. Скажіть, з ким із вищевказаних «шерифів» ви співпрацюєте найчастіше і найпродуктивніше?

- Співпрацюємо з громадськими формуваннями. Багато з них - це добросовісні люди, які патрулюють разом з поліцією на громадських засадах. Вони дуже нам допомагають. Наприклад, в Ланнах (Карлівський район) є голова громадського формування, він дійсно хоче працювати й патрулює. ГФ, що співпрацюють з поліцією, офіційно оформлені в реєстрі. У них є певні права.  Представники таких формувань мають право на отримання зброї. Зарплату вони за патрулювання не отримують. Буває, що сільради вирішують підтримувати ГФ – виплачують якісь кошти, але це не так багато… Та, на жаль, є й такі громадські формування з охорони громадського порядку, які існують лише на папері. Тоді вони саморозпускаються. Також співпрацюємо з комунальними підприємствами з охорони правопорядку. Такі у нас є в Миргороді, Гадячі, Кременчуці.

- Зараз в Україні відкриваються центри безпеки. У нас є вже такий в Петрівсько-Роменській ОТГ (Гадяцький район). Чим ці центри відрізняються від поліцейських станцій і чи не перетинаються у своїх функціях?

- Можна сказати, що це одне й те ж. Не буде проблемою, якщо у громаді замість поліцейської станції відкриється центр безпеки. У ньому також передбачене місце для дільничного, пункт відеоспостереження. Але окрім цього у центрі перебувають ще й пожежні та медики, які у будь-яку мить можуть прийти на допомогу. До речі, у Гадяцькому районі планують відкрити ще три «центри безпеки».

- На початку 2016 року в Полтавській області планували відкрити «будинки шерифів». Це мали бути будинки, де дільничні б і жили, і вели прийом. Як вважаєте, чому вони не прижилися в нашому регіоні?

- Ми зараз перебуваємо у стадії реформування і не повинні про це забувати. Не може такого бути, щоб реформа швидко пройшла, і ми одразу стали іншими поліцейськими – копами в окулярах, як за кордоном. Це неможливо. Має пройти хоча б років десять. Рік тому виданий наказ про дільничних офіцерів поліції. Там нічого немає про «будинки шерифів», зате є інформація про поліцейські станції. Тоді ми керувалися ще старими наказами - то було «по-старому», а зараз вже «по-новому».

Нагадаємо, що 12 червня 2018 року на Полтавщині з’явилася перша поліцейська станція.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
На захисті найвразливіших. Як працювало відділення дитячої гематології в окупованому Херсоні
31 — 01 — 2023
/Херсон
36
На захисті найвразливіших. Як працювало відділення дитячої гематології в…
Жахів окупаційного режиму довелося зазнати багатьом херсонцям і мешканцям області. З перших днів захоплення міста стала відчутною…
докладніше
Які грошові допомоги отримують українці в Польщі. Інфографіка
30 — 01 — 2023
/Херсон
13
Які грошові допомоги отримують українці в Польщі. Інфографіка
Українські біженці, які знайшли притулок у Польщі, можуть розраховувати на фінансову допомогу батькам та дітям. Виплати передбачає…
докладніше
росія несе руйнування, каліцтво та смерть – правовий підсумок 304 днів війни на Херсонщині
28 — 01 — 2023
/Аналітичні статті
154
росія несе руйнування, каліцтво та смерть – правовий підсумок 304 днів війни…
"Пережити день – це лотерея". Так написало британське видання The Times про Херсон – місто, яке перебуває під постійними обстрілами…
докладніше
Як оформити українську пенсію за кордоном
27 — 01 — 2023
/Херсон
42
Як оформити українську пенсію за кордоном
Українці, які виїхали за кордон та досягли там пенсійного віку, можуть оформити пенсію дистанційно. Для цього потрібно зайти…
докладніше
Порядок дій при знищенні або пошкодженні транспортного засобу. Інфографіка
25 — 01 — 2023
/Херсон
33
Порядок дій при знищенні або пошкодженні транспортного засобу. Інфографіка
Якщо під час війни ваш автомобіль знищили або він став непридатним для використання, його треба зняти з реєстрації – вибракувати.…
докладніше
Мистецтво як спротив, або Шляхами виставки «Херсон inside/outside»
16 — 01 — 2023
/Херсон
86
Мистецтво як спротив, або Шляхами виставки «Херсон inside/outside»
Від Львова до Києва з «зупинками» у Вінниці та Одесі — так у вересні-грудні проліг маршрут виставки «Херсон inside/outside»,…
докладніше
Наталя Шатілова-Погасій про деокупований Херсон
13 — 01 — 2023
/Херсон
105
Наталя Шатілова-Погасій про деокупований Херсон
Відома херсонська громадська діячка та волонтерка Наталя Шатілова-Погасій сьогодні виконує обов’язки голови Дніпровської…
докладніше
Штрафи за цькування на роботі. Інфографіка
05 — 01 — 2023
/Херсон
67
Штрафи за цькування на роботі. Інфографіка
За системні цькування чи приниження працівника на роботі тепер передбачена адміністративну відповідальність. Парламент 1 грудня…
докладніше
Історія волонтерки з Одеси
04 — 01 — 2023
/Херсон
169
Історія волонтерки з Одеси
Про те, як передавала ліки з Одеси – до Херсона, розповідає волонтерка Галина Єгорова.  Війна. Окупація. Допомога близьким Галина…
докладніше
всі новини
youtube facebook