Громадам пропонують мати «свого» дільничного
20 — 12 — 2018
/Полтава
2007
Людмила Чванько
Людмила Чванько
Автор
всі статті автора

Чим відрізняються поліцейські станції від центрів безпеки, як кандидат від громади може стати дільничним офіцером поліції, та чому на Полтавщині не прижилися «будинки шерифів», команді «Шерифи для нових громад» розповіла  Жанна Ахіджанян.

Начальниця відділу дільничних офіцерів поліції Полтавської області Жанна Ажіджанян. Фото Людмили Чванько 

- Як сьогодні поліція радить малим громадам організовувати безпеку?

- Ми пропонуємо в ОТГ створювати поліцейські станції та мати «свого» дільничного офіцера поліції. Підпорядковуватиметься він, звичайно, Національній поліції, але повністю обслуговуватиме територію громади. Отримуватиме заробітну плату, зброю, форму від поліції. Це озброєний працівник правоохоронних органів, який перебуватиме на території ОТГ. Громади мають у свою чергу створити необхідні умови для роботи дільничного: виділити приміщення, встановити центр управління відеокамерами.

- Чим  дільничний, якого поліція пропонує громаді, відрізнятиметься від того, що є зараз?

- Він постійно буде на місці. Його робочий день починатиметься з поліцейської станції. «Нового» дільничного не залучатимуть до конвоювання, нарядів. Працюватиме він разом з групою швидкого реагування.  Це, звичайно, вже інший підрозділ, але він теж обслуговуватиме громаду. Дільничний обов’язково  звітуватиме про свою роботу  перед громадою. Згідно з наказом № 650 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції», дільничний має це робити не менш ніж два рази на рік.

- Я так розумію, що громадам пропонується висувати свої кандидатури на посаду «нового» дільничного?

- Так. Пропонується. В ідеалі – це повинен бути місцевий житель, який має авторитет серед мешканців. Але окрім цього, кандидат повинен відповідати певним критеріям: бути фізично добре підготовленим, придатним до служби, володіти початковими навичками юриспруденції та пройти конкурс від Нацполіції. На одну посаду може претендувати кілька охочих. І того, хто пройде тестування, медкомісію, здасть фізичну підготовку, ми приймаємо на роботу. Далі – чотири місяці навчання коштом Національної поліції. Дільничні вчаться прийомам самооборони, навичкам володіння вогнепальною зброєю, також проходять медичну підготовку, здають заліки й приступають до служби.

- Чи має бути у кандидата вища юридична освіта?

- Має бути просто вища освіта, тому що це офіцерський склад.

- З’являється цей «новий» дільничний офіцер поліції, працює на поліцейській станції. Куди дівається «старий» дільничний?

- «Новий» дільничний з’являється, якщо посада вакантна. Але можуть бути випадки, коли громада не задоволена нинішнім дільничним офіцером поліції та хоче мати на своїй поліцейській станції «нового». Тоді ми, звичайно, йдемо назустріч. Громада пропонує кандидата, він проходить відбір, навчається та стає їхнім дільничним. «Старого», як ви кажете, ми не звільнятимемо. Він обслуговуватиме іншу ділянку. Наприклад, у Ланнівській ОТГ (Карлівський район – ред.) все нове, і дільничний у тому числі.

- Скільки на сьогодні в Полтавській області працює дільничних?

- 275. Якщо на Полтавщині з’являтимуться поліцейські станції, Нацполіція обіцяє додати штатних працівників.

- Окрім Ланнівської громади, чи погоджувалися інші ОТГ з Полтавської області відкривати поліцейські станції?

- Так. Вже є домовленість з селищем Опішня (Зіньківський район) та Градизьком (Глобинський район).

- У концепції «Поліція, громада – вільний простір», яку нещодавно презентували у Полтавській облдержадміністрації, ідеться про введення в громадах посади «уповноважених дільничних офіцерів поліції». Хто ці люди?

- Уповноважений – це не наш представник. Це представник з громади. Заробітну плату він отримуватиме від ОТГ. На поліцейській станції у нього буде власне робоче місце. Громада назначає від себе цю людину, щоб контролювати роботу дільничного. Для ефективної роботи поліції. Дільничний, його уповноважений та ГРПП (група швидкого реагування) працюватимуть у тісній взаємодії.

- Наша команда працює над виявленням різних форм організації безпеки в громадах. «Шерифами» ми називаємо інспекторів сільрад з охорони правопорядку, представників громадських формувань, комунальні підприємства з охорони громадського порядку, «народних патрульних». Тобто цивільних людей, які допомагають поліції, займаються профілактикою правопорушень. Скажіть, з ким із вищевказаних «шерифів» ви співпрацюєте найчастіше і найпродуктивніше?

- Співпрацюємо з громадськими формуваннями. Багато з них - це добросовісні люди, які патрулюють разом з поліцією на громадських засадах. Вони дуже нам допомагають. Наприклад, в Ланнах (Карлівський район) є голова громадського формування, він дійсно хоче працювати й патрулює. ГФ, що співпрацюють з поліцією, офіційно оформлені в реєстрі. У них є певні права.  Представники таких формувань мають право на отримання зброї. Зарплату вони за патрулювання не отримують. Буває, що сільради вирішують підтримувати ГФ – виплачують якісь кошти, але це не так багато… Та, на жаль, є й такі громадські формування з охорони громадського порядку, які існують лише на папері. Тоді вони саморозпускаються. Також співпрацюємо з комунальними підприємствами з охорони правопорядку. Такі у нас є в Миргороді, Гадячі, Кременчуці.

- Зараз в Україні відкриваються центри безпеки. У нас є вже такий в Петрівсько-Роменській ОТГ (Гадяцький район). Чим ці центри відрізняються від поліцейських станцій і чи не перетинаються у своїх функціях?

- Можна сказати, що це одне й те ж. Не буде проблемою, якщо у громаді замість поліцейської станції відкриється центр безпеки. У ньому також передбачене місце для дільничного, пункт відеоспостереження. Але окрім цього у центрі перебувають ще й пожежні та медики, які у будь-яку мить можуть прийти на допомогу. До речі, у Гадяцькому районі планують відкрити ще три «центри безпеки».

- На початку 2016 року в Полтавській області планували відкрити «будинки шерифів». Це мали бути будинки, де дільничні б і жили, і вели прийом. Як вважаєте, чому вони не прижилися в нашому регіоні?

- Ми зараз перебуваємо у стадії реформування і не повинні про це забувати. Не може такого бути, щоб реформа швидко пройшла, і ми одразу стали іншими поліцейськими – копами в окулярах, як за кордоном. Це неможливо. Має пройти хоча б років десять. Рік тому виданий наказ про дільничних офіцерів поліції. Там нічого немає про «будинки шерифів», зате є інформація про поліцейські станції. Тоді ми керувалися ще старими наказами - то було «по-старому», а зараз вже «по-новому».

Нагадаємо, що 12 червня 2018 року на Полтавщині з’явилася перша поліцейська станція.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
24 — 02 — 2024
/Херсон
210
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
Ольга та Анатолій Бородавченки – мешканці одного з сіл на півночі Херсонщини, подружжя пенсіонерів. Їхнє життя  докорінно…
докладніше
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
24 — 02 — 2024
/Херсон
193
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
Нововоронцовська територіальна громада розташована в Бериславському районі Херсонської області на березі вже колишнього Каховського…
докладніше
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
23 — 02 — 2024
/Херсон
201
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
Він перетнув кордон України ще в грудні 2023 року, але лише на початку 2024-го заявив про своє повернення постом у фейсбуці: «Нарешті…
докладніше
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
23 — 02 — 2024
/Херсон
177
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
Попри окупацію, мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині очі в очі з окупантами майже не зустрічалися. Олександр…
докладніше
Як живе Дар’ївська громада
22 — 02 — 2024
/Херсон
182
Як живе Дар’ївська громада
До громади входить 15 населених пунктів: Дар’ївка, Інгулець, Зарічне, Ясна Поляна, Микільське, Понятівка, Токарівка, Іванівка,…
докладніше
Про життя та подвиг Владислава Українця
22 — 02 — 2024
/Херсон
214
Про життя та подвиг Владислава Українця
Лейтенант ЗСУ Владислав Українець родом з Вінниччини. У перший день повномасштабної війни він, у складі 59 окремої мотопіхотної бригади,…
докладніше
Історія полону Олексія Барчука та його родини
21 — 02 — 2024
/Херсон
213
Історія полону Олексія Барчука та його родини
Олексій Барчук – один із тих херсонців, хто на собі відчув всі «принади» «руського міра», перш за все тотальне беззаконня…
докладніше
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
21 — 02 — 2024
/Херсон
210
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
Одне з сіл Великоолександрівської громади на Бериславщині, хоч і не перебувало в окупації, але з початку війни опинилося в сірій зоні,…
докладніше
“Мене врятував будинок сусіда”
20 — 02 — 2024
/Херсон
215
“Мене врятував будинок сусіда”
Олександр Гречко мешкає в селищі Велетенське Білозерської громади Херсонщини з 60-го року минулого століття, все життя працював…
докладніше
всі новини
youtube facebook